Бердянці діляться своїми порадами, які заспокійливі засоби знаходять в умовах дефіциту ліків та нестачі грошей
З початку війни в українців зросла потреба у медикаментах, що заспокоюють нервову систему, снодійних та транквілізаторах, адже кожен переживає за близьких, дітей та батьків, друзів та колег, за воїнів, які захищають нашу країну.
В окупації до цих усіх переживань додається ще й постійний стрес від психологічного тиску, адже люди живуть практично в лігві ворога, який постійно і всіма способами нагадує: ми тут господарі, той, хто не з нами – нацист, ворог та гідний смерті.
На самому початку окупації найчастішим явищем були оголошення на дверях та вікнах аптек: «Заспокійливих засобів немає». Пізніше те, що в народі називають заспокійливими, почало з'являтися, але російського виробництва і не кращої якості.
Візьмемо найпростіші засоби, які до війни коштували копійки і були доступні навіть людині з низьким достатком, це спиртові настоянки валеріани, пустирнику (собачої кропиви), глоду.
- Є засіб, який завжди рятував і мене і маму, - розповідає мешканка Бердянська Віра Степанівна, - береш в аптеці по пляшечці настоянки валеріанки, настоянки собачої кропиви і настоянки глоду. Все це треба змішати. Дехто ще додає пляшечку корвалолу. Приймати по 30 крапель три-чотири рази на день, або за потребою. І заспокоює, і тиск трохи збиває. До війни ці настоянки коштували 10-12 грн за пляшечку, а тепер настоянка валеріанки 61 грн, настоянка собачої кропиви 53 грн, а глоду я взагалі ніде не знайшла. Моя мама ці настоянки понюхала і сказала, що тхне спиртом, а українські були ароматні, одразу було з аромату зрозуміло, що це валеріаночка, а це – собача кропива. Пустирник також бачила в аптеці на АЗМОЛі у пігулках, 10 пігулок – 40 із чимось гривень, дорогенько за траву. І все, звісно, зроблено у Росії.
В аптеках продають заспокійливі російського виробництва
Ще один популярний препарат для заспокоєння, а також у сердечників – корвалмент. До війни і зараз на підконтрольній Україні території платівка корвалменту (20 прозорих капсул-кульок) коштує 20 грн. У Бердянську, по-перше, корвалмент - великий дефіцит, а якщо з'являється, то коштує 99 грн за платівку.
Але всі рекорди зростання ціни побив гідазепам, знайомий кожній, схильній до занепокоєння людині. Його часто виписують сімейні лікарі, оскільки він має мінімум побічних реакцій та діє як «денний транквілізатор», тобто його можна приймати вдень, під час роботи, іспитів та ін.
- У моєї дружини завжди був гідазепам, навіть у мирний час, у житті завжди знадобиться, - зізнається Анатолій, - пам'ятаю, як він подорожчав перед війною і став коштувати 50-60 грн за платівку. Ми так обурювалися, нам здавалося, що це дуже дорого. А тепер якось йду, дивлюся на двері аптеки оголошення: "У продажу з'явився гідазепам ...". Я подумав, візьму дружині, вона плакалася, що його нема ніде. Заходжу, питаю ціну, і, як почув відповідь, так думав, що у мене щелепа так і залишиться висіти. 700 грн! Така ціна за заспокійливе здатна заспокоїти на віки вічні!
Ціна цього препарату в окупованому Бердянську близько 700 грн
До речі, в аптеках Запоріжжя упаковка гідазепаму коштує від 134 грн.
Що стосується інших безрецептурних препаратів із заспокійливою та антитривожною дією, які раніше продавалися в аптеках Бердянська та були популярні у народу: біфрен (нообут), седафетон, седистрес – їх зараз просто немає. Іноді викидають пігулки валеріани, але, знову-таки, про улюблену болгарську не мрійте, тільки «зроблено в Росії».
Можливо, для когось буде актуально, днями у соцмережах люди писали, що в аптеці на території поліклініки на вул. Земській можна купити афобазол. У свій час цей препарат був дуже популярний, його призначають при різних тривожних і стресових ситуаціях, дуже хвалять за не токсичність. 400 грн із хвостиком за упаковку. Платівка 30 таблеток – 200 грн. Виробництво – Росія.
Нещодавно в аптеках став з'являтися гліцин, який завжди був ходовим у бердянців. Це практично нешкідлива амінокислота, що продається без рецепта, має заспокійливу, протитривожну та антидепресивну дію. До війни в аптеках Бердянська можна було купити гліцин, виготовлений в Україні, Грузії, Латвії та Росії. Тепер же – лише російський, ціна 35-40 грн за 50 пігулок. Як розповіла по секрету співробітниця однієї з аптек, люди і до війни не хотіли брати російський гліцин, говорили, що він як крейда, розсипається під язиком і не дає очікуваного ефекту. Але наразі вибору немає.
І трохи про нетрадиційну медицину. Несподіваним та простим способом заспокоїти нерви поділилися жителі Бердянська Єлизавета та Денис:
- Ми якось купили у бабусі на ринку ягоди ірги, наїлися до відвалу, дуже сподобалися, вони такі приємні на смак. І помітили несподіваний бонус - після них так добре спиться! І якось вони заспокоюють. Потім пошукали в інтернеті і мали рацію – доведено, що ірга має заспокійливу дію, а якщо з'їсти близько кілограма ягід, то можна заснути, як він снодійного! Крім цього, у ірги дуже багато інших корисних властивостей. Тепер ми постійно її купуємо.
Ягоди ірги
Іргу часто продають на ринках міста, привозять з дач, ціна, як правило, не велика: дві великі пластикові склянки можна купити за 25 грн.
І ще один несподіваний заспокійливий рецепт від мешканки Бердянська Ольги: 1 чайна ложка насіння кропу плюс пів чайної ложки кореня валеріани, заливається склянкою води і варитися 2-3 хвилини, настоюється 15 хвилин і п'ється за два-три рази. Зараз, коли в аптеках важко знайти корінь валеріани, можна додати кілька крапель настойки. Але навіть без валеріани сам відвар насіння кропу, добре настояний, з ложечкою меду, може відчутно заспокоїти, як стверждує жінка, особливо перед сном.
Якщо у вас є гостра потреба в якихось конкретних ліках, не обмежуйтесь аптеками, пишіть у різні групи в месенджерах, у групі «Медицина Бердянська» у фейсбуці, і хтось неодмінно допоможе вам, якщо не самим препаратом, то інформацією та доброю порадою.
Приморка.city радить бердянцям перед застосуванням засобів порадитися з лікарем та не займатися самолікуванням.
Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafit
