На прохання Приморка.city адвокат пояснює, чи можна робітників, які лишились на ТОТ, примушувати писати заяви на звільнення і чи законне звільнення таких працівників
Останнім часом отримуємо багато листів від працівників бюджетної сфери стосовно вимушених звільнень. Випадки різні, але питання у людей однакові: які в нас є права та що робити далі? Підготували роз’яснювальний матеріал з відповідями на питання: на що звертати увагу при звільненні, якщо ви знаходитесь в окупації.
Роз'яснення адвоката
Бердянський адвокат Олександр Розум пояснює, що роботодавцю не так просто звільнити співробітника, навіть якщо такий працівник знаходиться на окупованій території, або виїхав за межі України.
Так, у 2022 році були внесені законодавчі зміни, які розширили підстави для звільнення працівників за рядом причин.
Які є причини для звільнення під час війни?
Відсутність на робочому місці 4 місяці
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов`язкові умови (п. 8-3 ст. 36 КЗпП) :
фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
Якщо працівник перебуває в окупації, але повідомив про це свого роботодавця і може виходити на зв’язок, то це не є підставою для звільнення у зв’язку з відсутністю на роботі 4 місяці поспіль.
– Деякі робітники вже оскаржують в судовому порядку такі звільнення. Якщо людина повідомила на офіційну електронну пошту або подзвонила роботодавцю та повідомила, що вона знаходиться на окупованій території, або в Європі та не може зараз прибути на роботу, її вже за цією статтею звільнити не можна. Тобто робітнику треба бути пильним та давати про себе знати регулярно, – зауважує адвокат.
Неможливість забезпечити працівника роботою
Трудовий договір з ініціативи роботодавця також може бути розірваний у випадку неможливості забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
– З цією статтею також варто бути дуже уважним, - каже адвокат Александр Розум, – Роботодавці можуть звільняти за нею робітників лише в тому випадку, коли всі умови для неї були встановлені та доведені відповідними документами та актами. А це в умовах окупації не завжди можливо через відсутність інформації.
Так адвокат звертає увагу, що не всі документи доводять знищення майна. Належним актом може бути такий, який був складений відповідно створеною органом влади комісією та скріплений печаткою.
Лише існування факту воєнного стану та ведення бойових дій на відповідних територіях (що є загальновідомим з офіційних джерел) автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Що підтверджує знищення майна? (обов’язкова умова для звільнення за цією підставою)
-
матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;
-
довідки органів внутрішніх справ України;
-
акт про пожежу;
-
офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Як і при звичному скороченні, важливою передумовою звільнення з даної підстави є неможливість переведення працівника, за його згодою, на іншу роботу. Тобто якщо, наприклад, виробничі потужності роботодавця у певній локації, де працював працівник, було знищено, однак підприємство працює у іншій місцевості та має там вакансії, ці вакансії необхідно запропонувати працівникові.
Ще однією особливістю застосування даної підстави звільнення є право звільненого працівника на поворотний найм, якщо протягом року після звільнення колишній роботодавець проводить найм працівників аналогічної кваліфікації.
Призупинення дії трудового договору
Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено можливість призупинення трудових відносин з працівником без звільнення. І цим шляхом пішло багато роботодавців.
– Мається на увазі, якщо робітник не може виконувати свої функції, через те, що він знаходиться на ТОТ, або за кордоном, з ним на час воєнного стану, або на час поки не працює підприємство призупиняють трудовий договір. По припиненню воєнного стану або по відновленню роботи підприємства з робітником протягом 10 днів трудовий договір має бути відновлено.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Але на цей час робітникові не виплачується зарплата (2/3 на період простою), інші соціальні виплати і, що також важливо, людина не може отримати статус безробітного та відповідно оформити виплати.
– Для застосування цієї статті вказується, що мають бути виконані дві умови. Перша умова – це збройна агресія проти України. Друга умова – це те, що ні працівник не може виконувати свої прямі обов'язки, ні роботодавець не може надати працівникові можливість працювати.
Якщо роботодавець виїхав на підконтрольну територію і продовжує працювати, або це комунальна установа, яка продовжує виконувати свої функції, і такий роботодавець звільняє працівника або призупиняє трудовий договір на тій підставі, що немає змоги виконувати трудові обов'язки, то таке розпорядження чи наказ можна оскаржити.
Якщо роботодавець може надати працівникові можливість виконувати трудові обов'язки, то призупинити трудовий договір не можна, попри те, що працівник сам не зміг виїхати на підконтрольну територію або виїхав в іншу країну.
У разі незгоди працівника із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору він може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу. Це Управління інспекційної діяльності Державної служби з питань праці Запорізькій області.
На що звернути увагу, якщо звільняєтесь самі?
Якщо все ж звільнятись, то зверніть увагу, що формулювання «за власним бажанням» - обмежить вас у строках отримання допомоги по безробіттю. Призначення виплат відбудеться тільки з 91 дня.
Найбільш прийнятне формулювання у цьому випадку буде – «звільнення за згодою сторін» (п. 1 с. 36). Нарахування допомоги по безробіттю під час воєнного стану в такому випадку починається з 1 дня з отримання статусу безробітного.
Як оформити виплати по безробіттю та як розраховуються розмір виплат, читайте тут:
Оформлення документів про звільнення
Під час воєнного стану непоодинокими є випадки, коли роботодавець не має можливості належним чином оформити документи щодо звільнення у паперовій формі та обмінятися оригіналами таких документів з працівником. Як рішення стаття 7 Закону пропонує на період воєнного часу використовувати альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та будь-які доступні способи електронної комунікації, наприклад, шляхом надсилання документів на електронну пошту. Разом з тим, про такі альтернативні способи комунікації сторони повинні домовитись заздалегідь. Форму фіксування такої домовленості Закон не визначає, залишаючи це питання на розсуд сторін.
Розрахунок при звільненні
Законодавство не передбачає значної кількості особливостей розрахунків при звільненні, які б застосовувались на період воєнного часу. Як і раніше, повний розрахунок з працівником необхідно провести не пізніше дня звільнення. Однак важливим новим нюансом процедури розрахунку є те, що при звільненні працівникові необхідно надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні. Вказана вимога у статті 47 КЗпП з’явилась у законодавстві у 2022 році, хоча безпосередньо з воєнним станом вона і не пов’язана. Дотримання такої вимоги є надзвичайно важливим, адже саме від моменту вручення повідомлення про розрахунок буде відлічуватись строк, протягом якого працівник може оскаржити цей розрахунок до суду.
Оскарження незаконного звільнення
Процедура оскарження звільнення працівниками в цілому не змінилася і, як і раніше, працівник має право оскаржити своє звільнення до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення. Однак якщо претензії працівника стосуються розрахунку при звільненні, звернутися до суду він має право у тримісячний строк з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
