Родичі українських жінок-медиків, що знаходяться в полоні у окупантів просять розголосу інформації про них за для скорішого звільнення
В липні в одному з російських пропагандиських телеграм каналах було опубліковані фотографії 82 полонених жінок-медиків, яких було взято в полон в Маріуполі.
Більшість з них лікарі та медсестри 555 Військового шпиталю Маріуполя. Два місяці працівники шпиталю рятували військових і цивільних у осадженому місті, були взяті в полон на заводі Ілліча та Азовсталі.
Родич однієї з полонених - Андрій Кривцов намагається добитися розголосу ситуації та привернути увагу міжнародних організацій до ситуації, коли у полоні перебувають не військові. За міжнародним правом вони мають бути негайно знищені. Андрій публікує історії мужніх жінок-медпацівниць, які перебувають у жахливих умовах полону вже більше трьох місяців. За наявною інформацією їх тримають в Оленівській колонії. У різних немає жодних можливостей дізнатися про їх стан. Эдина інформація від інших полонених, яких було звільнено шляхом обміну а також відео та фотоматеріали, які розповсюджують самі окупанти.
Двое з захоплених жінок до початку масштабного вторгнення жили та несли медичну службу у Бердянську.
Мар’яна Мамонова (Черепушко)
Фото: Facebook
Народилась 12 жовтня 1991 року. Навчалась у Тернопільському медичному університеті, після чого навчалась у Київській Військовій Академії. Після закінчення була відправлена у Бердянськ. Працювала там 3 роки, виросла до посади медичного офіцера. Дуже часто перебувала у найзагруженіших шпиталях, де лікувала поранених і рятувала життя нашим військовим. Потрапила до полону з заводу ім. Ілліча в квітні. Зараз вона на сьомому місяці вагітності.
Андрій Кривцов публікує всю відому інформацію про українських полонених
Відео захоплення українських медиків та військових у полон, опубліковане в телеграм-каналі кадирова
Валентина Пащенко, старша медична сестра поліклініки 555 шпиталю
Фото: Facebook
Історію дівчини розповідає її мати: "Дві сестрички, двійнята. Навчалися у Бердянському медичному коледжі. Я, їх мати у свій час дуже хотіла стати медиком, але не вийшло. Тому я дуже хотіла щоб мої дівчата втілили у життя мою мрію. Та вони і не сперечались зі мною. Після закінчення навчання 2017 рік, одна моя донька відразу вирішала піти служити у військовий шпиталь. Валентина пішла працювати у другу міську лікарню м. Мариуполь. Відомо що двійнята дуже болісно переживають розставання, тому Валя пішла служити у цей же шпиталь, до сестри. Їй дуже подобалось працювати, вона любила свою справу. Тому коли 16 березня (коли розбомбили госпіталь) стало питання, що робити, вона ні на хвилину не замислюючись пішла у бункер заводу Азовсталь( як вона казала, що дуже потрібна там). Зараз в полоні в Оленівці. Її дуже чекає дома трирічна донька, чоловік, сестра, мати. І всі рідні".
Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafi
