Виїжджаючи на підконтрольну Україні територію, люди змушені залишати свої будинки та квартири, але мало хто наважується здати житло орендарям, навіть якщо доводиться залишати дві-три квартири.
У групах у соцмережах з нерухомості на різних платформах можна побачити, в основному, оголошення "Зніму", а ось пропозицій щодо здачі житла в оренду майже немає. На ріелторських сторінках можна побачити оголошення типу: “Вільних будинків та квартир немає в наявності! Зовсім!”.
Люди бояться за своє житло, розуміючи, що в окупації орендарями можуть виявитися зовсім не ті люди, яких хотілося б бачити у себе в домі, тому вважають за краще селити у квартирах знайомих, або просто закривати житло, попросивши довірених людей доглядати за ним.
Враховуючи, скільки народу вже виїхало з Бердянська (за підрахунками української влади, виходячи з кількості спожитої води, в місті залишилося близько половини жителів), можна уявити собі, скільки порожніх квартир і будинків у Бердянську.
Це житло і все, що знаходиться всередині нього, для більшості бердянців є єдиним «скарбом», нажитим за все життя. І кожен із них сподівається назавжди повернутися у свій дім після деокупації. Повернутись і знайти його цілим і неушкодженим.
Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafit
