Все більше мешканців Бердянська приймають рішення про виїзд на підконтрольну територію, оскільки як морально, так і фізично не готові жити в таких умовах, але перед тими, хто з різних причин лишається в місті, наразі встає одне складне питання – як пережити зиму в окупації?
Особливо актуальним це питання стало після того, як «асвабадители» влаштували людям дуже автентичну «репетицію» того, що може статися взимку. Електрики не було майже дві доби, а водопостачання відновили ще пізніше, то ж люди мали змогу відчути, що їх може чекати цієї зими.
Все менше залишається тих, хто ще вірить байкам окупантів про «чарівне підключення газу та опалення», які тривають с весни. Більшість вже розуміє що ніякого газу та опалення взимку у Бердянську найскоріше не буде і кожен має сам подбати про обігрів оселі та виживання.
Бердянці готуються до холодного сезону хто як може, виходячи з фінансових можливостей та специфіки осель, в яких вони мешкають. Хтось купує обігрівачі, хтось генератори, буржуйки, саморобні прилади для обігріву та готування їжі. Деякі мешканці багатоквартирних будинків купують навіть туристичні примуси та інші подібні пристрої. А дехто у відчаї взагалі намагається встановлювати у квартирі газові балони, що, звісно ніким не контролюється та несе небезпеку для мешканців всього будинку. Але комфорт та безпека людей – це зовсім не ті питання, які турбують загарбників.
Електрообігрівачі: у фаворитах «дуйчики» та масляні каміни
– Ми з дідом у квартирі живемо, – розповідає пенсіонерка Марина Євгенівна, – тому буржуйку точно ставити не будемо, є у нас один «дуйчик», електропічка та електрочайник. Окупантам ми не віримо, тож думаємо, що доведеться розщедритися ще на масляний обігрівач, бо, кажуть, що він довше за інших тримає тепло. Але це для нашого бюджету чимало – найменший, я дізнавалася, на залізному ринку коштує від 2 тисяч 300 грн, але краще купити той, що побільше і коштує десь 4000 гривень, так від нього і толку буде більше.
Слова пенсіонерки підтверджує продавець обігрівачів на залізному ринку, який повідомляє, що попит на опалювальні прилади зріс у рази. Вже влітку продаж збільшився у 10-15 разів у порівнянні з минулим роком, що дозволило відчутно підвищити цінники. Наприклад, найходовіший пристойний масляний обігрівач коштує зараз 4-6 тисяч гривень.
Тут же, на «залізці», якщо пройтися по рядах, можна купити й уживаний обігрівач у двічі, а то й утричі дешевше, але без будь-яких гарантій. Також багато пропозицій обігрівачів б/у на майданчику OLX-Бердянськ. Наприклад, великий старий масляний обігрівач радянських часів можна купити за 400 грн., а електрокамін «Уголек», 1972 року випуску – всього за 350 грн.
– У кожного обігрівача є свої плюси та мінуси, – пояснює продавець, – масляні обігрівачі працюють без шуму, довго зберігають тепло після вимкнення, що особливо актуально, якщо вирубають світло, і вважаються екологічно чистими. Але через сильне нагрівання корпусу вони можуть бути небезпечними для тварин і дітей. Не менш популярні конвектори, які впускають холодне повітря через нижні отвори в корпусі, прогрівають, в результаті чого повітря стає легше і само виходить назовні через верх. Вони безшумні, але ставити їх потрібно якомога нижче, тоді їхня ефективність краща.
Найпопулярнішими через дешевизну залишаються тепловентилятори, або просто «дуйчики». Ціни на них стартують від 350 грн. Тепловентилятори лідирують за швидкістю нагрівання приміщень. Вони споживають мало енергії. Головним недоліком тепловентилятору є шум. А якщо пил потрапляє на теплову спіраль, то до нього додається неприємний запах гару.
Інфрачервоні обігрівачі подібно до сонця гріють не повітря, а об'єкти, що потрапляють під промені: меблі, стіни, підлогу, людей. Вони є найбільш економічними в плані витрати електрики, але не підходять для обігріву великих приміщень з багатьма кімнатами. Зони, куди не потрапляють інфрачервоні промені, залишаються холодними. Ціна на них не дуже відрізняється від масляних та конвекторних.
Втім, не факт, що електричні обігрівачі врятують людей узимку. У багатьох багатоповерхівках, особливо старих, електромережі досить слабкі та не розраховані на підвищені навантаження. Масове включення камінів і електропічок може вибити пробки.
– Все залежить від дому. Якщо багато мешканців виїхали, у багатоповерхівці залишилося лише кілька житлових квартир, то обігрівачі, зрозуміло, можна вмикати. Але якщо заселені всі квартири, вибиватиме, і це ще в кращому разі. Є ризик загоряння проводки, пожеж, - вважає фахівець з електрики.
«Буржуйка»: плюси та мінуси
Також останнім часом сильно зріс попит на буржуйки та спеціальні труби для буржуйок. Наприклад, відрізок труби для буржуйки 70 см, діаметру 400 мм коштує 900 грн. Готову найпримітивнішу буржуйку можна купити від 2 600 грн, а сучасні буржуйки, призначені в тому числі і для квартир, можуть коштувати вже від 15-17 тисяч грн. Їх можна знайти на залізному ринку, а також на OLX-Бердянськ.
- Буржуйка дуже проста в експлуатації, - розповідає бердянець Олександр, - це відносно не дорогий та простий спосіб, який дозволить не замерзнути. Щоправда, треба заздалегідь подбати про безпеку. Її ніколи не ставлять впритул до стіни або інших конструкцій. На підлозі варто постелити металевий лист або поставити її на бетонну поверхню, щоб уникнути пожежі. Паливом можуть бути дрова, вугілля, старі меблі, дерев’яні вікна тощо.
Про мінуси буржуйки можно додати, що вона споживає багато палива і не тримає тепло довго, але як тимчасовий захід в екстремальних умовах точно стане в пригоді, якщо оселя дозволяє.
Один котел на дві родини
Виходом із ситуації цієї зими можуть стати також твердопаливні котли, але все знову залежатиме від того, якими фінансами володіє людина та яке саме приміщення треба обігріти.
– Ми з сім’єю живемо у багатоквартирному будинку, - розповідає Андрій, - я, моя дружина та теща. Але у мене є приятель, який живе зі своєю дружиною у приватному секторі. Багато зайвих грошей ні в кого зараз немає, бо роботи практично немає, тому ми вирішили скластися та придбати твердопаливний котел на двох, він старий, вже був у вжитку, зате обійшовся нам на двох у 7 000 гривень. Тож, якщо зимою не буде газу та опалення, ми з сім’єю переїдемо до мого приятеля і будемо разом грітися, бо цей котел опалює 100-120 кв м житла. Правда, ще підуть гроші на паливо, туди все підійде – вугольні брикети, пілети, все, що горить.
При цьому треба сказати, що новий сучасний твердопаливний котел на 160 кв м опалювальної площі коштує вже 30 000 грн.
Все, що горить
У зв’язку з попитом на альтернативне опалення зріс попит на дрова, вуголь, пілети та різного роду опалювальні брикети. Минулого року куб дров коштував 800-1000 гривень, зараз вже 1200-2000, залежно від якості.
Сьогодні у Бердянську дрова дерев твердих порід, розпилені «чурками» по 30-40 см можна купити за 1500 грн за кубічний метр. А от фруктові дрова коштуватимуть вже 1700 грн. Дрова із сухої акації – 1800 грн. Якщо берете 5 та більше кубів – дрова вам доставляють безкоштовно.
Вугільні антрацитові брикети можна купити за ціною 6500 за тонну, вони розфасовані в мішки по 30-40 кг, тому їх легко вантажити. Приблизно за такою самою ціною – 6500-7000 грн за тонну - продаються й пілети для котлів. Паливні брикети з відходів соняшнику коштують 6250 за тонну.
Чи варто придбати генератор
Деякі бердянці, які мають гроші, почали купувати дизельні або бензинові генератори. Так, бензиновий генератор на 3,5 кВт можна придбати за 18 500 грн. Такий генератор, як розповів продавець, підійде для живлення невеликого приватного будинку, від нього працюватиме насос у колодязі, холодильник, опалення, освітлення, дрібна побутова техніка.
- Використовувати генератор у квартирі можливо, - каже спеціаліст, - проте вкрай проблематично. Доведеться виділити окреме просторе приміщення з вентиляцією, оскільки пристрій виділяє токсичний чадний газ. Експерти радять встановлювати генератор у квартирі в крайньому випадку, коли мова йде про виживання. До того ж генератор дає сильний шум.
Винахідливість бердянців не має меж
Але ж не у всіх є можливість придбати будь-які пристрої для обігріву.
- У нас немає грошей навіть на зайвий обігрівач, я вже не кажу про всілякі там генератори, - гірко всміхається пенсіонерка Олена Вікторовна, - тому будемо надіятися на те, що хоча б світло буде, тоді можна буде чайку гарячого підігріти в електрочайничку, вдягтися тепло та усістися біля старого обігрівача. Шкарпеток я декілька пар зв’язала і собі, і чоловікові, і сусідам, то ж будемо якось допомагати один одному зігрітись.
– Для мене найголовніше випити з ранку гарячої кави, – зізнається Олексій, – тому я купив собі балон газовий, «Турист» називається, на 2,5 л за 1600 грн. В екстрених випадках зможу зварити собі філіжанку кави, а там життя покаже, де і як грітимемося.
– Я знаю, що людина сама по собі зігрівається, коли рухається, - каже Олег, - тож буду намагатись більше рухатись. Але ж, розумію, що коли спиш, не можеш рухатись, тому є шанси замерзнути. Якщо все-все відключать, піду, мабуть, до когось із сусідів грітися, у кого є альтернативні способи опалення. Або ж піду до брехливої руської мерії та спитаю, де їхній обіцяний газ та обіцяне райське життя…
- У березні, коли не було опалення, - розповідає Інна, - моя бабуся клала мені у постіль пластикові бутилі з дуже гарячою водою. Це реально дуже гарний спосіб зігрітись. Тому я вже запаслася порожніми пляшками, головне, щоб було де води нагріти. А моя знайома ще один спосіб винайшла – вона дітей загортала в теплі ковдри, включала праску і прасувала зверху, поки вони не зігріються…Ще одна жінка розповідала, що вона, коли не могла зігрітись, клеїла на підошви ніг перцевий пластир, або ж намащувала перцевою маззю, від чого ноги «горять» і зігріваються, не даючи людині переохолодитися та застудитися.
Бердянці справді дуже винахідливі, але ж, навіть для цих винаходів потрібне першоджерело енергії, і якщо його не буде, хтось може і не дожити до звільнення… Тому в ці страшні для всіх нас часи, ми повинні гуртуватись, допомагати один одному чим можемо, ділитись їжею, водою, теплом фізичним і душевним, щоб разом пережити окупацію і разом зустріти визволення і нашу свободу.
Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafit
