Тема вимушеного простою для працівників бюджетної сфери окупованого Бердянська та проблеми з оплатою за нього виявилась болючою для бердянців. Після публікації про можливе припинення виплат вчителям в простої, редакція отримала багато відгуків, і не тільки від педагогів. Упорядкували їх нижче:
З людьми, які залишились на ТОТ розривають трудові відносини
По-перше, отримали декілька коментарів, що вказана у статті сума простою для вчителів, не відповідає дійсності. Педагоги пишуть, що дехто з нового року всього отримав 7000.
- Якщо Вам такі цифри сказали, Вам збрехали. Наприклад 2/3 шкільного психолога - це навіть не 3тис., а вчителя - трохи більше 4 тис, з врахуванням, що з квітня підвищили тарифні оклади.
- Цікаво де ви такі суми взяли 6000 грн в місяць, коли з січня виплатили всього 7000?!
По-друге, педагоги в окупації не вірять, що простій їм збережуть. І це дуже печально. Люди пишуть, що інші сфери, наприклад культура, а саме педагоги школи мистецтв вже зіштовхнулись з тим, що Бердянська міська військова адміністрація розриває трудові відносини з людьми та припиняє виплати.
- Вони звільняли працівників (припинення трудових відносин під час воєнного стану) згідно Конституції України. Вчителі, що зараз на ТОТ на 100 відсотків впевнені, що нас також звільнять без оплати простою.
Не лише вчителі
Без будь-якої оплати простою залишилась просто шалена кількість працівників різноманітних підприємств та установ:
Доброго дня, дуже прикро, що не згадують про вчителів Бердянської школи-інтернату. Учителям шкіл міста в окупації виплачують простій, а нам з листопада 2023 року взагалі нічого, навіть стаж не іде. Сказали, що потім виплатить країна-агресор. А зараз ми не хочемо жити?
- Всі говорять про оплату простою педагогів але ніхто не каже за оплату простоя колишніх співробітників Приморської виправної колонії 145, колишня 77, ті хто не пішли працювати на ворога та залишились вірні своїй присязі були мало того що покинуті напризволяще так ще й скорочені і ніхто не виплатив за рік простою, мотивуючи це тим що буцім то не велись журнали обліку часу, нас просто викинули, ось так держава піклується про своїх держслужбовців.
- Хтось якийсь простій платить медикам? Взагалі лікарі, які виїхали щось отримали? Нічого! Кожен шукав собі роботу самостійно. Жодного руху у бік того, щоб не втратити лікарський склад та організувати роботу лікарні для бердянців переселенців, ніхто не зробив. Зовсім! І я вам скажу чесно, якщо ця некомпетентна та байдужа влада залишиться після деокупаціі Бердянська, ми у місто працювати не повернемось.
Куди звертатись із скаргами не зрозуміло. На жаль, бердянці стверджують, що не бачать у владі свого представника, який мусив би відстоювати та захищати їх інтереси. Тому кожен вирішує свої проблеми самостійно.
