Бердянське Антикафе «Час Є» звернуло на себе увагу експертів, які проводили дослідження «Малі Міста - великі ідеї». На їх думку цей заклад дав поштовх цілій низці позитивних змін у місті.
У 2020 році Львівський медіафорум (ЛФМ), за підтримки Українського культурного фонду, дослідив, як у невеликих українських містах розвиваються креативні індустрії. Експерти проєкту «Малі міста – великі ідеї» обрали 12 міст, які завдяки культурі можуть розвинути свій туристичний потенціал. Серед них — Нова Каховка. Матеріал написаний у співпраці з ЛМФ.
Результати дослідження будуть опубліковані наприкінці жовтня. Наразі ознайомитись з матеріалами, що стосуються проєкту «Малі міста — великі ідеї» можна на сайті ЛМФ.
«Перше Антикафе «Час Є!», – йдеться в дослідженні, – громадський простір, заснований командою активістів, що прагне робити місто кращим. Для цього засновники обрали декілька тем та інструментів: соціальне підприємництво (власне антикафе / коворкінг), урбаністика, мистецтво, читацький клуб та ін. Цей простір творить та апробує нові інструменти, а потім їх вже перебирають інші заклади».
Співзасновниці Першого Антикафе Бердянська «Час Є!» Алла Мельничук і Ксенія Клейнос
«Є випити та закусити?» «Ніт!!!»
«Час Є!» – один з небагатьох культурно-розважальних закладів міста, ядерною аудиторією якого завжди були місцеві жителі, а не туристи.
Ті, хто у перші дні роботи «Антикафе «Час Є!» приходили до офісу на Шевченка «випити та закусити», дивувалися, питаючи: як можна займатися таким бізнесом, не «підігріваючи» його горілкою, пивом або іншими смаколиками?
А ще у багатьох перед очима стояли приклади інших наших закладів культури, які наразі тримаються лише завдяки міському бюджету та спонсорам та внескам батьків вихованців. І, до речі, із мінімумом відвідувачів.
Спочатку збиралися у різних кафе
У 2012-му Ксенія Клейнос вирішила відкрити власний бізнес. Пригадались закордонні антикафе, в яких збирається молодь і за настільними іграми проводить вільний час. Промоніторивши цю «тему» в Бердянську, в 2013-му створила групу «ВКонтакті» під гаслом «Антикафе». За тиждень ідею підтримали близько 600 містян.
– Така реакція – те, що треба, – розповідає Ксенія. – З того моменту ми почали збиратися в різних кафе, організовувати заходи, грати в мафію.
Два роки потому, у 2015-му, Ксенія познайомилася з Алою Мельничук, майбутньою співзасновницею проекту «Час Є!» в Бердянську. Разом дівчата зареєстрували приватне підприємство, взяли в оренду приміщення і перевезли туди реквізит для майстер-класів, ігор та інших заходів, який на той час уже був у наявності. Відтоді і почалася стабільна робота над різними проектами.
Ось як презентує свій бізнес Ксенія Клейнос:
– «Антикафе «Час Є!» – це майданчик, де можуть зустрітися програміст і швачка або бухгалтер з режисером, і їм буде, про що говорити. Завдяки антикафе в Бердянську з'явилося безліч цікавих заходів, місто дізналося про неординарних людей, почали відкриватися нові чудові заклади. Звичайно, з закладами це не так очевидно, тому що не кожен може зізнатися, що на нього вплинуло Антикафе і вони щось відкрили.
– Але як один із факторів, творчий простір показує, що можна «робити бізнес» на різних творчих штуках. І хоча у самого Антикафе є багато бізнесових напрямків, займаємося ми більше громадською діяльністю. Тому що це для нас цікавіше. Хоча і складніше.
Музей просто неба на паркані порту
У цьому році в обоймі антикафе з'явився новий напрям важливий «Культурні урбаністи».
— Це проект, який об'єднує людей, що поліпшують наше рідне місто. Це не про політиків і депутатів – мова йде про простих людей. Ви бачили в нашому місті двори, в яких хочеться весь час перебувати, хочеться все розглядати? Красу і лад у них наводять самі жителі – як-от у так званому сквері за кінотеатром «Юність», а наразі Парку казкових скульптур.
Таких ентузіастів і об'єднали у проекті «Культурні урбаністи».
– Акцент тут – на сучасне мистецтво і урбаністику. Нічого надзвичайного тут немає. Просто люди, які щось роблять у своєму дворі, покращують його, вони, швидше за все, дуже хочуть, щоб не тільки їх двір ставав красивішим,але й усе місто.
Так з’явилася в найстарішому мікрорайоні міста – на Лісках – «картинна галерея» з копій робіт відомих майстрів (арт-об'єкт розміром в 150 квадратних метрів): фактично на пляжі – на паркані морського порту.
Тринадцять старих сірих плит перетворювалися в картини Фриденсрайха Хундертвассера, Марії Примаченко, Казимира Малевича, Василя Єрмілова. Також на стіні була відтворена картина бердянського художника «Рибалки» Андрія Якуніна.
«Є час на джаз» і на «Конструкції взаємодії»
Ще один об’єкт – майданчик на пляжі курорту Бердянськ, по вул. Котляревського. Там викладачі та учні дитячої музичної школи під керівництвом відомого в Бердянську джазмена В’ячеслава Самойлова грали джаз. Глядачі слухали та аплодували. Однак дратувала стіна кафе позаду глядачів, занехаяна та «розписана матюками». От так і народився мурал «Є час на джаз».
– Нещодавно ми їздили в Житомир, навчалися в урбаністичній школі «Конструкції взаємодії», – ділиться Ксенія. – У нас з'явилися партнери з Житомира, Києва, Херсона – це такі ж люди, які прагнуть змінити щось у своїх містах. Це і архітектори, і громадські працівники, і музиканти, художники та урбаністи. Скоро вони приїдуть до нас робити дослідження по місту. Так що, кому цікава вся ця тема, може дзвонити нам в Антикафе або писати, ми з радістю з усіма готові співпрацювати.
Найвідоміший проект Антикафе – «Равлик-Фест»
Найбільш знаковим для Антикафе став єдиний в Україні фестиваль анімації «Равлик-Фест», започаткований у 2016 році. Учасники фестивалю отримали можливість стати мультиплікаторами, своїми руками творити казку, познайомитися з відомими майстрами – професіоналами жанру. І з кожним роком, з кожним кроком «Равлик» набирає розголосу, обертів і вже перетнув кордони України, ставши міжнародним.
Ось Мультик про Равлика, виготовлений Ольгою, Олександрою та Мироном Губар. Цю бердянську родину фестиваль «Равлик-Фест» просто закохав у мультиплікацію. Вони – учасники творчого проекту від самого початку. До речі, для створення мультика про Равлика сім’я Губар використала лише природні матеріали, які вони збирали всі разом.
«ВелоМіста» — популяризують найбільш екологічний напрям
Проект «ВелоМіста» Антикафе «Час Є!» запропонував місту у партнерстві з громадськими організаціями «Спільно HUB» і «Бердянський велоклуб».
За їх ініціативи в Бердянську вперше була ухвалена і почала впроваджуватися Програма розвитку велоінфраструктури. Цей напрямок активісти вважають дуже важливим для збереження екології міста, підтримки велосипедистів – а їх у місті чимало, і час від часу саме через відсутність розвинутої велоінфраструктури вони стають, на жаль, жертвами ДТП.
Тож, завдяки проекту була розроблена Концепція розвитку велоінфраструктури і створено три велопарковки: на 5 місць біля Центру дитячо-юнацької творчості, на 20 місць біля дитячо-юнацької спортшколи ім.Назарова і на 20 місць біля міського Палацу спорту.
Для реалізації проекта Програмою було передбачено 315 тысяч гривень. З них 150 тысяч – кошти із міського бюджету Бердянська, які депутати міськради виділили, бажаючи зробити місто ще комфортнішим, а 165 тысяч – донорська допомога від USAID.
«Вікна Бердянська»
Літо-2020 радувало цікавими, свіжими подіями від Антикафе. Це й персональна виставка в художньому музеї ім.Бродського та вісім муралів Гамлета Зіньківського на будівлях у центрі міста. І вечори живої музики та поезії сучасних бердянських авторів просто неба. А це прекрасна альтернатива комп’ютерним іграм, серіалам чи деструктивним захопленням молоді.
Але своєрідним чемпіоном за кількістю переглядів та відгуків у соцмережах, фахових спільнотах та навіть деяких новинних ресурсах стало відкриття 9 вересня віртуального музею «Вікна міста»: музей, в якому немає дверей, немає стін, немає підлоги та стелі. Але дуже багато вікон… Автори ідеї створення віртуального музею Алла Мельничук та Олександр Манжула обрали для себе один так би мовити об’єкт для фотографування у Бердянську – вікна.
– Всі вікна – фотогенічні, всі мають свої відмінні риси, свою індивідуальність, – говорять автори. – З часом вони руйнуються, їх замінюють на більш сучасні, зникає оригінальність і автентичність будинків. Тож і вирішили створити колекцію фотозображень вікон будинків – як центру міста, так і околиць Бердянська. Коли фотокарток зібралося багато, виникла ідея поділитися ними з оточуючими – так ми прийшли до думки про онлайн-музей «Вікна міста».
Цікаво, що виникненню і втіленню проекту в життя в деякій мірі допоміг карантин.
А трохи згодом виставка-музей розпочала подорожувати країною – відвідала Приморськ, Житомир, Київ.
– Цікаво спостерігати, як люди реагують на наші фото – розповіла директорка онлайн-музею Алла Мельничук на презентації виставки у Житомирі. – Адже такі вікна можуть бути в будь-якому місті. І вже декілька людей подумали, що якесь вікно саме з їх міста. Але частіше вікна на фото викликають захват і цікавість. Люди питають, де саме знаходиться те чи інше вікно, чи всі вікна в Бердянську такі, чи багато в Бердянську пластикових вікон. Адже саме пластикові вікна ми фотографували мало. Вважаю, що це наше недопрацювання, адже ми планували фіксувати все розмаїття вікон в місті. Тому будемо готувати нову творчу лабораторію і вивчати саме склопластик який проводить світло до домівок бердянців.
Робимо майже все!
– Мене якось запитали, – згадує Ксенія Клейнос, – чи почуваю я себе вільною, незалежною? Я відповіла «так!» Тому що я роблю те, чого забажаю. Забажала, щоб до міста приїхав відомий художник Гамлет Зіньківський або поет Сергій Жадан, – будь ласка! Це питання часу, ресурсів, знайомств. В принципі, можна зробити все. Або майже все – як ми. Тут і зараз. Час є!
Делікатне запитання: де взяли гроші?
Антикафе стартувало на голому ентузіазмі дівчат Ксенії Клейнос та Алли Мельничук, про якісь прибутки не йшлося. Вистачило грошей на оренду приміщення – і добре. І тут почалися несподіванки: якщо потрібної суми не назбиралося до 1 числа місяця, то, значить, вона надійде десь до 10-го – з самих несподіваних джерел.
– Так кожного місяця і виходило, – говорить Ксенія. – Не пам’ятаю, щоби колись в нас були борги. Навіть дивувалися: не ми шукали меценатів, а вони приходили до нас. От що буває, коли займаєшся справою до душі. Завжди знайдуться однодумці. І це не про гроші. Один принесе печиво, інший – безоплатно (або за символічні гроші) надасть приміщення, третій – матеріали. От і склався пазл. Тож, на ентузіазмі можна робити будь-який проект. Але недовго… І тут на допомогу приходять гранти.
«Починати треба з маленьких»
Гранти Ксенія із Аллою навчилися «писати» на другому році роботи. Саме за грантові кошти до Бердянську приїхав харківський художник Гамлет Зіньківський і створив кілька креативних арт-об’єктів, провів дві виставки у художньому музеї.
За донорські кошти колись проводили курси з хендмейду і створенню сайтів, робили Мурал до дня миру, проводили тренінги для студентів на гендерну тему, започаткували фестиваль «Равлик-Фест».
З чого ж почати? Радять творці «Час Є!»
-
В першу чергу, прислухатися до себе: чого б тобі хотілося? І починати. Подобається гра, фільм? Відкривай тематичне кафе, розпочинай квест!
-
Другий момент – потрібна допомога. Не треба соромитися і просити про допомогу. Але запити, бажання повинні бути конкретними і соціально значущими. І помічники знайдуться.
-
Кожного дня в «Антикафе «Час Є!» проходять заходи, в яких щомісяця беруть участь до 400 жителів Бердянська. Будь-хто може запропонувати свою ідею, поділитися нею і спробувати її реалізувати. А ми – допомагаємо: часу вистачає для всіх!
Матеріал підготовлено в межах проекту «Малі міста – великі ідеї» на основі досліджень Оксани Дащаківської, експертки, яка працювала у Бердянську
Фото до матеріалу використані зі сторінок героїв публікації, «Первое Антикафе Бердянска «ЧАС Є» у соцмережах і сайту Приморка.Сity
