Які історичні та культурні цінності Україна втрачає через окупацію частини Запорізької області
Від Вишгородської ікони Божої Матері (яку росіяни після викрадення нарекли Володимирською) до фейкової «шапки Мономаха». Від клейнод українських гетьманів до золота скіфських царів. Від мозаїк Михайлівського Золотоверхого монастиря до пам’яток Херсонеса Таврійського. Весь історичний досвід взаємин України з росією свідчить про намагання північної імперії загарбати, привласнити, а за неможливості цього, підмінити, спотворити чи знищити культурну спадщину українців. І безперервно цей процес триває дотепер. Особливо гостро його відчувають регіони Півдня України, окуповані російською федерацією. Що сьогодні відбувається на окупованих територіях Запорізької області з нашим історичним надбанням – про це далі.
Захоплені та пограбовані
Із майже 40 музеїв, які працювали в Запорізькій області на момент повномасштабного російського вторгнення, 25 опинилися в окупації. І це лише ті, що мають комунальну власність і зберігають державну частину Музейного фонду України. Також слід згадати музеї Мелітопольського та Бердянського державних університетів, що мали цікаві зоологічні, ботанічні колекції, колекції документів та артефактів з локальної історії, старожитностей, збірки рідкісних книг.
Захоплена окупантами історична будівля Бердянського державного педагогічного університету Фото: Телеграм-канал окупаційної влади Бердянська
Окупація півдня Запоріжжя була настільки швидкою, що евакуацію жодного з музеїв у лютому – березні 2022 року не вдалося організувати. Як пізніше згадувала директорка Мелітопольського краєзнавчого музею Лєйла Ібрагімова, лише вдень 23 лютого (менш ніж за добу до вторгнення) обласний департамент культури запросив кошторис заходів, необхідних для евакуації основних фондфів. Схожу історію розповіли і керівники інших захоплених музеїв.
Мелітопольський краєзнавчий музей
Загалом в руках окупантів опинилися понад 250 000 експонатів: значні етнографічні та археологічні колекції (включно з історичними коштовностями), природознавчі, палеонтологічні, нумізматичні, філокартичні колекції, збірки цінних історичних документів (у тому числі фото і кіно), предмети науки і техніки, понад 7000 творів мистецтва (серед яких і всесвітньо відомих майстрів). Захоплення цих цінностей відбувалося із шаленим тиском на музейних працівників, їх викрадали, возили на допити до ФСБ.
МЕЛІТОПОЛЬ
Найбільшого розголосу в Україні набула історія з так званим «скіфським золотом» з колекції Мелітопольського краєзнавчого музею. Захопивши установу окупанти заявили, що цінності були вивезені колишніми співробітниками. Насправді ж, музейники сховали найцінніше у підвалі музею серед будівельного сміття. Знайти коштовності допоміг фсбшникам місцевий зрадник та колаборант Євген Горлачов, який і очолив захоплений музей у березні 2022 року.
Євген Горлачов демонструє захоплені золоті експонати
Запорізька обласна адміністрація до останнього не визнавала цей факт, заявляючи що золото було евакуйоване, що залишилися копії. Крапку в історії поставили колишня директорка музею, яка підтвердила, що в руках росіян таки опинилися оригінальні золоті скіфські, сарматські та гунські прикраси – близько 300 предметів (найцінніша – гунська діадема V ст. н.е., інкрустована напівдорогоцінним камінням). Разом з ними рідкісна старовинна зброя, 300-річні срібні монети, медалі - загалом 1745 предметів. Після виїзду з окупації Лєйла Ібрагімова подала заяву в нацполіцію про викрадення цінностей.
Унікальна жіноча прикраса — гунська діадема першої половини V ст. н. е.
Наразі доля цих артефактів невідома. В експозиції музею вони відсутні. Повідомлялось, що їх оцінку проводив експерт з Криму...
КАМ’ЯНКА-ДНІПРОВСЬКА
Нажаль, ще менш відомою є доля іншого золота скіфів – із Кам’янсько-Дніпровського історико-археологічного музею, фонди якого до окупації налічували понад 35000 одиниць зберігання. Серед найзначніших експонатів: рідкісна кам’яна скіфська стела (зображення воїна у повному бойовому обладунку) V-IV ст. до н.е., колекція грецьких амфор і клейм, багато старожитностей доби неоліту, бронзи та Скіфії, що походять з археологічних розкопок царського кургану Солоха, Кам’янського городища, могильника Мамай-Гора – пам’яток світового значення.
Кам’янсько-Дніпровський історико-археологічний музей до окупації
У 2019 році археологічга експедиція ЗНУ під керівництвом відомих археологів Геннадія Тощева та Світлани Андрух виявила на Мамай-Горі непограбоване поховання молодого скіфського воїна високого рангу VII-VI ст. до н.е. Серед знахідок був меч-акінак у золотих піхвах і золотими обкладками руків’я, золоті прикраси та унікальна сіроглиняна антична амфора, аналогів якої поки не знайдено. В українській археології цей поховальний комплекс назвали знахідкою року!
Скіфський меч та прикраси воїна, знайдені на Мамай-Горі
Після ретельної реставрації у 2021 році скіфські скарби були передані Кам’янсько-Дніпровському музею. Місцева громада дуже тішилася, бо раніше значні знахідки надходили до центральних музеїв. За словами директорки Аліни Чернявської, музей «зірвав свій джекпот», адже під експозицію золота отримав гроші на ремонт і систему охорони.
Аліна Чернявська на відкритті нової експозиціїФото: 5 Канал
Після окупації все це опинилося в руках росіян. Напочатках директорка ухилялася від колаборації, але згодом пішла на співпрацю демонструючи скіфське золото в сюжеті пропагандистського телеканалу. Однак, вже влітку 2023 року на світлинах відвідувачів помітно порожні вітрини, де зберігався скіфський комплекс, а в березні 2024-го, під час візиту російського музейного чиновника з Тульської області, наявна лише амфора. Без золота.
Порожня вітрина, де виставлялося скіфське золото
В листопаді 2024 року т.з. «мінкультури Запорожской області» повідомило, що, начебто, через українські обстріли музей суттєво пошкоджений (фотодоказів не навело), а тому зачинений. А третього квітня цього року гауляйтер Є.Балицький у своєму ТГ-каналі повідомив, що Кам’янсько-Дніпровський музей потрапив під «прицільний удар Київського режиму». Начебто, ціллю було саме сховище, куди раніше евакуювали основні фонди:
«Три виставкові зали знищені повністю. Вогонь охопив понад 100 кв.м музейного фонду. Результат – безповоротно втрачені артефакти, свідоцтва тисячолітньої історії нашого краю. Завдяки самовідданій роботі оперативних служб і музейників, вдалося врятувати близько 2000 експонатів, архівних документів і унікальних фотографій. Створена комісія по оцінці шкоди».
Результати «обстрілу»Фото: з ТГ-каналу Є.Балицького
У фотозвіті «губернатора» немає жодних зовнішніх пошкоджень будівлі чи розкиданого ударною хвилею устаткування. «Прицільний удар» більш схожий на пожежу, що виникла зсередини. А врятувати, вочевидь, вдалося лише один горщик.
ПОЛОГИ
Ще один унікальний експонат, який безслідно зник з початком російської окупації – Пологівський посох. Знайдений у 2018 році археологічною експедицією БДПУ (під керівництвом кандидатки історичних наук Валентини Папанової) під час розкопок кургану поблизу Полог, посох одразу став археологічною сенсацією року. Через надзвичайну збереженість та абсолютну унікальність!
Пологівський посох в експозиції Пологівського краєзнавчого музею до окупації
Виготовлений з деревини та бронзи, він має вік 4,5 тисячі років і відноситься до часу співіснування бабинської, катакомбної та ямної культур. Тобто, є одним з найдавніших атрибутів верховної влади на теренах України.
Частина експозиції Пологівського посоху
Серед науковців з семи країн світу, які його досліджували, були і росіяни. Їх долучили, адже в московському Історичному музеї зберігаються артефакти, дещо схожі до Пологівського посоху. Вони також походять з теренів України і були вивезені до Москви на початку ХХ ст. Після вивчення і реставрації, у 2019 році посох разом з іншими археологічними знахідками був переданий Пологівському районному краєзнавчому музею і розміщений в експозиції. Впродовж наступних двох років археологічна колекція музею значно поповнилася знахідками бердянських археологів і дарами приватних колекціонерів.
Знахідки доби бронзи з археологічних розкопок (зверху) та колекція середньовічної зброї (внизу), передані Пологівському музею до окупації.
3-6 березня 2022 року Пологи опинилося під російською окупацією. Наступ на місто проводився підрозділами «Ахмат», які окупували також Мелітополь та Василівку. Як розповіла директорка Пологівського краєзнавчого музею Ірина Садова, музей пограбували восени 2022:
«Так, пограбували. Довго він тримався, а в жовтні заїхали у двір машинами і вивезли цінності. У моєму кабінеті забрали сейф. Відкрили фондосховище, зламали сейфи. Викрали звідти. В експозиційних залах все розкидане та потрощене. Що саме викрали – невідомо! Всі співробітники музею евакуйовані. Потрібна інвентаризація. Заяву в поліцію в Запоріжжі написали. Болить душа...»
На початку червня 2024 року захоплене приміщення музею окупанти відкрили для відвідувачів. Директором установи призначили місцевого зрадника та колаборанта Вадима Шкіренка. У музейному ТГ-каналі, який він веде, Пологівський посох неодноразово згадується як самий значущий та популярний археологічний експонат. Ба більше, його зображення помістили в новий логотип.
У ТГ-каналі захопленого Пологіського музею неодноразово згадують унікальну знахідку
Насправді ж, відвідувачам демонструють лише фото і замальовки знахідки із наукової монографії. Пологівський посох безслідно зник і доля його невідома. Українські археологи не виключають, що саме їх колишні російські «колеги» накинули оком на унікальну знахідку. Адже, через значну наукову цінність, він є бажаним експонатом для музеїв найвищого рівня.
Колаборант Вадим Шкіренко проводить екскурсію біля вітрини де зберігався посох
Таку версію підтверджують і слова фейкового «міністра культури Запорізької області» Романа Олексіна. В інтерв'ю місцевим пропагандистам про реалізацію державної культурної політики РФ на окупованих територіях в 2025 році, він розповів:
«Хочу сказати, що в Запорізькій області є унікальні (музейні) речі, яких немає навіть в російській федерації. Тобто, вже приїздили до нас колеги - оцінювали, дивилися... »
КАМ’ЯНА МОГИЛА
Ще один приклад того, як росіяни і колаборанти грабують музейні колекції півдня Запоріжжя – доля експонатів Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила», що з 2006 року є претендентом на включення до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Заповідник «Кам’яна Могила», впорядкований окупантами псевдоісторичними атракціями Фото: Медіа окупантів
У лютому 2023 року окупанти незаконно приєднали його як філію до так званого «Государственного историко-археологического музея-заповедника «Херсонес Таврический». Прикро, але на службу до росіян пішов колишній директор Ярослав Михайлов і провідні наукові співробітники Кам’яної Могили.
Співробітники-колаборанти заповідника «Кам’яна Могила» на стажуванні в Криму
У 2023 році під приводом тимчасової експозиції окупанти вивезли з Кам’яної Могили до музею «Херсонес Таврійський» у Севастополі 37 експонатів: мідну фігуру воїна, посудини доби бронзи, керамічні вироби та наконечники стріл скіфської доби, зуб мамонта, колекцію чуринг (прадавніх культових фігур із символами) у формі риб. Вичерпної інформації, що саме вивезено та яка подальша доля експонатів - немає.
Незаконно вивезені з Кам’яної Могили артефакти на виставці в Севастополі
БЕРДЯНСЬК
Мабуть найбільшою та найболісною втратою для культурного середовища Запорізького краю стало захоплення Бердянського художнього музею ім. І.І.Бродського. Музей зберігає одну з найбагатших художніх колекцій Півдня України. Його фонди налічують понад 7000 одиниць зберігання, в тому числі живопис – понад 1400, скульптура – понад 100, декоративно-ужиткове мистецтво – понад 300, понад 4000 графічних творів, понад 300 фотографій. В основі книжкового зібрання – книги із особистої бібліотеки Ісаака Бродського.
Захоплений росіянами БХМ ім. І. І. Бродського
Тут представлені окремі зразки західноєвропейського мистецтва, колекції українських та російських митців ХІХ – першої половини ХХ ст. Окрасою колекції є полотна Капальті, Куртуа Бургіньйона, Айвазовського, Лагоріо, Рєпіна, Куїнджи, Сєрова, Животовського, Максимова, Бєркоса, Полєнова, Маковського, Верещагіна, Крамського, Творожнікова, Богданова-Бельського, Адена, Шмарова, Фєшина, Мясоєдова, Жуковського, Бурлюка, Нілуса, Васильківського, Трутовського, Глущенка, Яблонської, Приймаченко, акварелі Адама, Кустодієва, Пєтрова-Водкіна, малюнки та офорти Хаста і Бєлоусова, бронзи Лансере. Звісно ж твори самого Бродського та його учнів.
Постійна експозиція художнього музею до окупації
На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого, колектив БХМ на сторінці в Instagram повідомив про тимчасове закриття:
«Шановні друзі! Українці! В цю тяжку хвилину ми маємо повідомити, що ваш художній музей тимчасово закрито! Співробітники музею працюють для забезпечення збереження колекції!»
Скріншот сторінки музею від 25.02.2022
Директорка музею Марина Бучакчійська три роки потому згадувала про ці дні:
«Прийшов 2022 рік. До цих подій ні ми, ні влада не були готові. Ми чотири місяці ходили на роботу, ми закрили чорною плівкою вікна, ми демонтували всі експозиції, залиши тільки рами на стінах. І коли всіх стали масово хапати на вулицях, ми прийняли рішення зачинити музей. Через три-чотири тижні ми побачили відкриття музею від окупантів, тоді я прийняла рішення виїхати»
В седені літа 2022 року, анонсуючи відкриття музею, окупаційна влада Бердянська заявила, що з нього нібито були вивезені найцінніші експонати. Винуватці звісно — «злочинний київський режим» та законне керівництво міста. Перший поставлений окупаційною владою «директор» музею ім. Бродського колаборант Арсеній Мироненко на фоні порожніх рам емоційно розповідав пропагандиським медіа, що зник «целий пласт культурного наслєдія россіі», загалом близько 100 картин. А якийсь ряжений «оперативник» представив справжній детектив з деталями викрадення.
Кадри з пропагандиського сюжету про «викрадення» картин
Проте колаборанти не наважилися влаштувати виставу із виявленням полотен Айвазовського та Куїнджі десь у гаражі в Колонії, а лише відзвітували черговим сюжетом про відкриття виставки творів ХІХ століття. Тих самих картин, про викрадення яких вони розповідали кілька місяців тому. Про жодні втрати з колекції і мови не було.
Відкриття БХМ 1 серпня 2022 року
Детальніше про це читайте тут:
З того часу БХМ перетворився на основне місце пропагандиських збіговиськ будь-якого кшталту. Із особливим запалом музейні запроданці демонструють «найціннішу частину» (власне так і є) колекції, що частково походить із музею колишньої Імператорської Академії мистецтв. Однак, привертає увагу прикрий факт – серед них відсутні щонайменше дві знакові картини, які були частиною постійної експозиції музею ім.Бродського багато років. «Битва» (сер. XVII ст.) Жака Куртуа Бургіньйона та «Венеційські купці-розбійники» (1909 р.) Івана Мясоєдова. Їх порожні рами помітні на полу під час пропагандиської вистави з «викраденням».
Картина «Битва» Жака Куртуа Бургіньйона в довоєнній експозиції БХМ. Місце перебування наразі невідоме
Бургіньйон – франко-італійський баталіст XVII століття, працював на герцогів Медічі. Його чисельні «битви» є в багатьох колекція світу, вони були популярні і в росії. 9 картин є в Державному Ермітажі. Куди поділась бердянська?
А ось твори Івана Мясоєдова в музейних зібраннях – справжня рідкість, і вельми цінуються колекціонерами. «Венеційські купці» - одне з ранніх полотен художника, в бердянському музеї їх чотири. Проте, лише «купці-розбійники» в 90-х виставлялися в столиці Князівства Ліхтенштейну - Вадуці і в Третьяковській галереї в Москві. Куди поділася картина зараз – невідомо. Як невідомий дотепер і стан величезної частини художньої колекції.
Мясоєдов Іван Григорович, "Венеційські купці-розбійники", 1909 р. Полотно, олія. Наразі зникла з експозиції
Це ж стосується і фондів Бердянського краєзнавчого музею та його відокремлених філіалів: Меморіального дому-музею ім. П.П.Шмідта, музею «Подвиг», музею Історії м.Бердянск. Їх загальний фонд налічує близько 70 000 одиниць зберігання. Як і у випадку з художнім музеєм, директорка БКМ - Людмила Ноздріна відмовилася співпрацювати з окупантами.
У лютому 2026 року редакція БРД24 звернулася із запитом до Бердянської міської військової адміністрації: чи здійснюється адміністрацією облік та попередня оцінка збитків, завданих музеям міста; яка кількість експонатів була викрадена або пошкоджена; чи проводилася оцінка матеріальних збитків, завданих будівлям закладів культури міста?
В БМВА повідомили, що оцінку збитків не проводили, але у 2023 році подали заяву до СБУ з приводу захоплення приміщень музеїв. Також бердянському виконкому невідомо про викрадення чи пошкодження музейних експонатів. На початок 2022 року загальний музейний фонд складав 96105 одиниць.
Щодо інших музеїв на ТОТ, достеменно відомо, що Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» зазнав руйнувань на початку березня 2022 року під час боїв. В одну з башт замку потрапив ракетний снаряд. Директорка музею Анна Головко також повідомила, що музей було пограбовано росіянами. Серед їх трофеїв і стровинний мармуровий унітаз з дворянського маєтку. Проте деякі експонати все ж вдалося вивезти на підконтрольну Україні територію.
Василівський замок після російського обстрілу в березні 2022 р.
Варварского пограбування у Василівському районі зазнав і Балківський історико-краєзнавчий музей. Його фонди складали понад 10 000 одиниць: предмети археології (зокрема, скіфського царського кургану Гайманова могила), багата етнографічна колекція, історичні пам'ятки регіону.
«Російські війська вже йшли через нашу територію, ми не мали змогу зібрати це все швидко і вивезти. У квітні була вскрита будівля, де наші фонди зберігались. Там у нас було, як кажуть, вогнище до неба. Вони палили книжки з бібліотеки, всіх українських авторів. А з наших фондів — дещо вивезли, грузили в авто. А дещо просто поряд викидали на смітник, металеві речі — погрузили на машину, і на відповідний пункт прийому», - розповіла директорка музею Олена Миргородська.
ГУЛЯЙПОЛЕ
Єдиний музей, колекцію якого вдалося евакуювати після повномасштабного вторгнення – це Гуляйпільський краєзнавчий музей. Його фонди налічують близько 18 000 експонатів. З 2022 року музей тричі зазнавав ураження ворожою артилерією. Евакуація до обласного центру тривала продовж 13-14 серпня 2024.
Евакуація фондів Гуляйпільського музею Фото: Гуляйпільська громада
За десть днів потому, 24 серпня, будівля музею була остаточно знищена росіянами. Вночі історична пам’ятка спалахнула внаслідок влучання снаряду та вигоріла вщент. Поліцейські задокументували воєнний злочин.
Охоплена полум’ям будівля Гуляйпільського музеюФото: фото ДСНС
За даними мапи DeepState, на сьогодні росіяни контролюють більшу частину Гуляйполя. У захоплених кварталах і руїни краєзнавчого музею. Після входження окупантів у місто, пропагандиські медіа цинічно заявили, що українська влада «розграбувала і вивезла спадщину Батька Махна».
УЗАКОНЕНИЙ ГРАБУНОК
У 2023 році у Мінкультури РФ повідомили, що відомості про музейні предмети та музейні колекції, що входять до фондів музеїв, розташованих на так званих «нових територіях», мають бути внесені до Державного каталогу Музейного фонду РФ до 31 грудня 2027 року. З цією метою Держдумою РФ був прийнятий закон про особливості правового регулювання відносин у галузі культури у зв'язку з утворенням у складі Росії нових суб'єктів. Для виконання цієї роботи так званим «законодатєльним собранієм Запорожской області» в лютому 2025 року був прийнятий «закон о музеях і музейном дєлє Запорожской области», на окупованих територіях пройшли числені навчальні семінари для музейних колаборантів.
При цьому проведення державної історико-культурної експертизи для цього, згідно новому російському закону, не потрібне. Зазначена робота має бути виконана у строк до 1 січня 2026 року. Всі бібліотечні фонди, музейні колекції, рідкісні документи "нових суб'єктів " визнаються частиною російських музейних та бібліотечних фондів.
Бердянські музейники-колаборанти проходять інструктаж, щодо привласнення захоплених музейних фондів мінкультом РФ
ЩО ДАЛІ
За фактами розграбування історичної спадщини та музеїв на ТОТ українські правоохоронці відкривають провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (Воєнні злочини), розповіла «Суспільному. Запоріжжя» речниця Запорізької обласної прокуратури Дарина Куліченко:
«Досудове розслідування здійснюється за фактами розграбування Пологівського краєзнавчого музею, Мелітопольського міського краєзнавчого музею та Бердянського художнього музею. Встановлено факти розграбування та пошкодження за наслідками обстрілів Василівського історико-архітектурного музею-заповідника "Садиба Попова" та національного заповідника "Кам’яна могила". Наразі досудові розслідування тривають, встановлюються усі факти»
Окрім того збором та систематизацією даних, щодо захоплення, незаконного переміщення чи знищення культурної спадщини на ТОТ (у тому числі і Запорізької області) займається громадська організація Кримський інститут стратегічних досліджень (CISS).
ГУР та CISS закликає доєднуватися до розшуку викрадачів музейних цінностей
Головним управлінням розвідки Міноборони України створений портал War&Sanctions, який збирає дані про осіб і структури, причетні до російської агресії, а також документує випадки викрадення українських культурних цінностей. На сьогодні ГУР ідентифікував 2336 викрадених об’єктів, 230 фізичних 53 юридичних осіб причетних до цього.
У подальшому ми розкажемо, хто саме керує захопленою культурною спадщиною, і як музеї на ТОТ із осередків культури перетворилися на розсадники пропаганди.
