Як окупанти використовують російську культуру для пропаганди на окупрованих територіях
«Рускій мір» прийшов на окуповані території українського Приазов’я не лише у солдатських чоботах та на броні танків, з балістичними ракетами, авіабомбами та снарядами. Його чути не лише у молитвах та піснеспівах зрадливих попів. Російський дух просочується у думки і відчуття мешканців окупованих територій, віртуозно граючи на тонких струнах людської душі за допомогою мистецтва та пропаганди.
Яскравий приклад тому місто Бердянськ і Бердянський район, що вже понад чотири роки загарбані не лише російською армією а й російською «культурою». Відразу як окупанти облаштувалися на новому місці, до Бердянська спрямували численні гуманітарні грузи. І не лише продукти, будматеріали, комунальне приладдя і техніку від «шефів із Твєрі та Чувашії». Сюди повезли музичні інструменти та концертні костюми (треба було вирішувати брак кокошників та балалайок у місцевих будинках культури), сотні кілограмів російської художньої та навчальної літератури для бібліотек, десятки одиниць вартісного виставкового та мультимедійного обладнання для музеїв.
Поповнення російською літературою фондів бердянських бібліотекФото: Телеграм-канал окупаційної влади Бердянська
Ремонт та переобладнання захоплених закладів культури став пріоритетом так званої «шефської допомоги новим регіонам» разом з будівництвом шляхів та фортифікаційних укріплень. А пропаганда через мистецтво за вагою стала в ряд з пропагандистськими ЗМІ.
Експозиція «Українська хата» у Бердянському краєзнавчому музеї перейменована у «Крестьянское жилище XIX в.»
Головою об стіну
Перший пропагандистський «арт-об’єкт» у Бердянську з’явився наприкінці квітня 2022 року. Жахливий мурал із зображенням «бабушкі с совєтскім флагом» - сюжет який окупанти зробили справжнім символом «звільнення України від націоналістів». Хто був автором «шедевру» залишилось невідомим (як заявляли окупанти, його створили «бердянські волонтери»). Втім вже за місяць невідомі патріоти облили потворний малюнок фарбою. Окупаційна влада оголосила чималу винагороду за інформацію про «вандалізм», однак нікого так і не знайшли, а зіпсований мурал зафарбували.
"Мурал с бабушкой" до та після
Відтоді зі стріт-артом в окупованому місті і районі особливо не склалося (на відміну від сусідніх територій де ця форма пропаганди набула розмаху). За чотири роки в Бердянську і сусідньому Приморську відкрили лише три мурала. Пропагандисти врахували першу невдачу, тому розписи роблять або на охороняємих будівлях, або у важкодоступних місцях.
Прехставники "Юнармії" біля муралу з Поліною Осипенко на гуртожитку захопленного БДПУ
На гуртожитку так званого «АГПУ» (колишнього Бердянського педуніверситету) намалювали радянську льотчицю Поліну Осипенко в антуражі сучасної російської юнармії, одну з багатоповерхівок «прикрасили» улюбленим в РФ мотивом на тему радянсько-німецької війни 1941-1945 рр., а на будівлі Приморського коледжу у такому самому побєдобєсному вайбі зобразили портрет актора-фронтовіка Володимира Етуша.
Мурал на одній з багатоповерхівок у Бердянську
Надмірне оспівування героїчного радянського минулого, характерне для сучасного рашизму, на тлі загарбницької війни проти України, є свідоцтвом скочування росії у тоталітарний фашистський режим. «Дєди воєвалі – можем повторить».
Мурал із зображенням актора-ветерана Володимира Етуша в Приморську
«У нас одна мета – відродження великої Росії у її прекрасній імперській історичній величі»
Павло Мусенко відкриває зал "Слава росі" в Бердянському художньому музеї
Саме ці слова одного з найзатятіших бердянських пропагандистів, очільника всіх захоплених музеїв міста Павла Мусенка, стали девізом існування художнього мистецтва в окупованому Бердянську. Сказані вони були під час відкриття в Бердянському художньому музеї ім. І.І.Бродського залу бойової слави «Воїнська доблесть. Слава росії» у серпні 2024-го. Відтоді великий мозаїчний портрет Олександра Суворова (робота москвичів) в обрамленні імперських російських триколорів і портретів радянських маршалів сталінської доби – перше, що бачать відвідувачі музею.
У минулому головний спеціаліст адмінвідділу Бердянського виконкому, активний прибічник “руського миру” та довірена особа путіна на останніх псевдовиборах Павло Мусенко в 2025 році був заочно засуджений Запорізьким судом до 9 років позбавлення волі.
Алевтина Криванова – очільниця захопленого БХМ
Не менш затятою пропагандисткою виявилася і його наступниця на чолі Бердянського художнього музею, Алевтина Криванова. До війни наукова співробітниця БХМ віднайшла у себе хист художниці, працювала у жанрі анімалістики, успішно брала участь у творчих конкурсах в Україні, Британії, Японії. Однак, відтепер просичується рідним, як каже Алевтина, руським духом.
Отримавши з окупацією міста нові можливості, вона очолила так зване «Запорізьке регіональне відділення Спілки художників росії». На жаль, до числа колаборантів увійшло чимало відомих місцевих художників, деякі з них викладають образотворче мистецтво у захопленій дитячій художній школі.
Викладачка Бердянської ДХШ отримує посвідчення спілки художників росіїФото: Попагандистський ресурс "За ТВ"
Назви виставок та культзаходів, організованих Кривановою у співпраці з різноманітними пропагандистськими фондами та провідними російськими музеями (які, так би мовити, взяли шефство над молодшими колегами у нових «історичних регіонах»), говорять самі за себе: «Великое русское слово», «О Родине», «Уголь земли русской», «Лики росии», «Жизнь Иисуса Христа», «Пушкин и театр», «Открывая Пришвина», «Форум российского военно-исторического общества «История для будущего», «Арт-Донбасс», «Легеды русского балета», «Православные храмы россии». Усі вони присвячені чи то «героям» СВО, чи то новій «історичній правді», чи то «традиційним цінностям».
Відкриття виставки про тварин на фронті в художньому музеї
Навіть близький Алевтині анімалістичний жанр прислужився пропаганді. Виставка «Мы тоже служили Родине!» - на одній стіні малюнки котиків, песиків, віслючків; на іншій – фотографії: на фоні зруйнованих українських сіл солдати РФ тримають котиків, песиків... Ну і самі знаєте, що росіяни роблять з віслючками на фронті.
Алевтина Криванова біла своєї картини на виставці про тварин на фронті
Професійна пропаганда в аматорському мистецтві
Попри те, що в Бердянську, де не було професійних театральних та музичних колективів, аматорська творчість була представлена на доволі високому рівні. Числені місцеві колективи, в тому числі, ті, що носили звання народних, представляли місто на різноманітних конкурсах, розважали городян та виконували важливу роль творчого розвитку та реалізації молоді. Після окупації Бердянська від колишнього розмаїття колективів, виконавців та художніх жанрів майже нічого не залишилось. Керівники більшості танцювальних та вокальних колективів покинули окуповане місто, аби не співпрацювати із загарбниками на ідеологічному фронті.
Хореографічний номер дитячого коллективу
Відтоді художня самодіяльність перетворилася на черговий гвинтик пропаганди, хоч і дуже примітивної. Немолоді жінки в сарафанах та кокошниках, чоловіки в червоних косоворотках та картузах, гармошка та балалайка – типові складові місцевих концертів. Навіть нейтральні свята на кшталт Нового року та 8 Березня без цієї пропагандистської складової не відбуваються.
Виконання російських народних пісенть у БК "Маяк"
Виконання пісень українською мовою – заборонено, українське національне вбрання – табу. Прояви української культури та ідентичності стираються, наче їх ніколи не існувало. На заходах, присвячених “національному розмаїттю” РФ, українську молодь змушують вдавати з себе осетинів, бурятів, росіян та інших. Навіть не йдеться про місце українців “в сім’ї братніх народів”, як то було за радянських часів.
Студенти так званого АГПУ в національних костюмах нпродів, що населяють рф
Колядування на Різдво намагаються видати за російську традицію
У справі романтизації та прославлення окупантів, мабуть, найбільш активним став “історико-патріотичний колектив “ZOV”. Його художня керівниця – Олена Ковтун – до російської навали керувала в Міському палаці культури Зразковим молодіжним театром “Данко”. Вже в 2022 році за проведення перших проросійських мітингів, росіяни призначили її керувати захопленим палацом культури. За інформацією бердянців, вона особисто брала участь у знищенні всього українського реквізиту Палацу, а також змушувала інших діячів культури міста співпрацювати з окупантами.
Ковтун разом з гуртом виступає на всіх пропагандистських заходах як ведуча та організаторка.
Олена Ковтун та музичний колектив ZOV
Ще одна учасниця гурту ZOV – Юлія Ваченкова – від самого початку кинулась робити різносторонню зрадницьку кар’єру. Колишня ведуча ТБ-Бердянськ однією з перших приєдналась до медіа-ресурсу, який окупанти створили у місті, а згодом стала депутаткою фейкових місцевих зборів від “Єдиної Росії”. “Творча” складова її пропагандистської діяльності окремо відмічена у вироку українського суду. А саме пісні про “руських” воїнів, які Ваченкова виконує з особливою завзятістю на численних заходах.
Журналістка-зрадниця Юлія Ваченкова із російськими військовими під час презентації свого кліпу
«Упродовж відеокліпу виконавиця з'являється то у цивільному одязі, то камуфльованій куртці, на правому рукаві якої наявний шеврон із зображенням латинської літери «Z». У пісні йдеться про військових саме Російської Федерації, яких авторка називає гордістю російських матерів. Також, впродовж відеокліпу пісні «Воин» спостерігаються сцени із військовою технікою із символікою літери «Z», військовими, які мають на рукавах пов’язки т.зв. «георгіївські стрічки» та шеврони із прапором Російської Федерації, літери «Z», літери «V», – сказано у вироку суду, який заочно засудив співачку до 10 років позбавлення волі.
Втім окупаційні “діячі культури” розвивають жанр військової пропагандистської пісні далі із активним залученням штучного інтелекту. Окупаційні канали транслюють пісні та кліпи, повністю створені ШІ, про штучних “визволителів”, на які схвально реагують такі самі штучні підписники-боти.
«Заветам верны»
За останні два роки росіяни вклали сотні мільйонів рублів у розбудову, устаткування, наповнення фондів музеїв, бібліотек, закладів культури на окупованих територіях. Відкривають спеціальні творчі дитячі майстерні, кінозали ледь не у кожному вцілілому місті, селі. Дітей сотнями відправляють на багатоденні екскурсії до Москви, Пітера, у Дагестан і Чувашию. У програмі обов’язкові відвідування музеїв, театрів, виставок, наукових центрів. Все – аби зацікавити російською культурою.
Дитячий танцювальний колектив у Москві
Саме культура і мистецтво стали потужною зброєю окупантів у пропагандиській роботі з дітьми та молоддю «нових регіонів». Різноманітні мистецькі та творчі конкурси, квести, екскурсії, онлайн сервіси, розроблені за суворими методичними рекомендаціями міністерств та відомств РФ, стимулюють молоде покоління українців, що опинилися під триколором, дистанціюватися від всього українського. Це наче спроби зламати культурний код нації. І з кожним роком окупації, здається, ці спроби дедалі успішніші.
"Творчі номери" в окупованому Бердянську
