Вчителька початкових класів Бердянської ЗОШ №2 Віталіна Ганзина нещодавно презентувала власну збірку дитячих віршів. Свою «Затишну книжечку» поетеса рекомендує опановувати малечі разом з матусями, для того на обкладинці й значиться підпис: «Для читання з мамою». Окрім вдалих алегорій, метафор та лаконічної ритміки, віршики Віталіни містять в собі мораль, бо головна мета авторки – прищеплювати моральні чесноти дітям змалку. Про поетапне створення дитячої поетичної збірки поетеса розповіла Приморка.City
– Віталіно, розкажіть будь-ласка, як виникла ідея створити збірку, та що на це надихало?
– Я – педагог, як за фахом, так і за покликом душі… Викладаю українську для дорослих та працюю вчителькою початкових класів у школі. Думаю, не є дивним, що першу збірочку видала саме для дітей, оскільки працюю та живу з ними одним життям багато років. Пишу вірші з років восьми… Пам'ятаю, в дитинстві, у мене був рожевий зошит (без ілюстрацій, як зараз сучасні зошити), а просто, радянського зразку (laugh), я постійно щось писала у ньому. Коли весь списала – він відправився на горище завдяки моїй мамі, як і весь інший хатній мотлох. А потім так і загубився з роками… Так і писала «у стіл», допоки певні події (недавні), змусили подумати про те, що життя одне. І якщо не зараз – то ніколи! Дитяче – читатимуть! Я була впевнена в тому, бо ж маю багато молодих мам-знайомих довкола, які читають діткам, а дітлахи люблять яскраві картинки та цікаві пригоди!
– Де друкувалися та хто Вам допомагав у виданні збірки?
– Збірочку видавала за підтримки колективу альманаху «Перший поверх». Друкуюсь у ньому. Одна моя гарна знайома видала збірку, тож я розпитала з цікавості як це зробити, і де, і вона мені надала контакти видавництва у м. Луцьк. Зв'язавшись з ними, за їх допомоги, спочатку розробили макет, ілюстрований матеріал (якісь ескізи надавала я, якісь пропонували вони). Здавалося б, невелика збірка, але саме добір ілюстрацій потребував ґрунтовної роботи. Вірші в мене хоч і звуться «дитячі», проте, вони не про «Люлі-люлі». Обов'язково з мораллю, про вміння говорити правду, робити добрі вчинки, рятувати у біді, цінувати і поважати старших та своїх батьків. Моя мета – привчати до моральних чеснот змалку. Така ж мета і моєї роботи у школі з малюками… це дуже важливо у житті: стати порядним, щирим, доброзичливим.
– Які були Ваші перші враження коли побачили збірку?
– Через декілька місяців роботи, я тримала власну книжечку в руках… Роздивлялася її, перечитувала: яскрава поліграфія, якісні сторіночки, акуратні шрифти... Мені подобалось усе! Презентувала її у фейсбуці, і у той же вечір – розкупили всі книжечки, так що довелось замовляти додатковий наклад.
– Ви відразу знайшли поціновувачів та свою цільову аудиторію?
– Купували книжечку і знайомі, і ні, окрім Бердянська – з Запоріжжя та області, Києва та області, Житомирської обл, Миколаївської обл. «Будь ласка, зробіть іменний підпис для дитини» – часто прохали замовники. Минув десь тиждень… і мене запросили на літературний вечір від в музей ім. І. Бродського. Там я продекламувала декілька своїх поезій, розповіла про збірку для наймолодших… ось така своєрідна презентація.
– Ваша «Затишна книжечка» не тільки навчає дітей людяності, але й демонструє її сама?
– Моя подруга допомагає важкохворим діткам та збирає кошти для них на своїх аукціонах. Виставляє лоти – різні товари та засоби, а бажаючі купують номерки за символічну суму… Коли ж всі розкуповують, проводить у прямому ефірі в інстаграмі розіргаш. Перемагає один номерок та отримує лот, а всі кошти, з інших номерків ідуть на лікування дитинки. Я їй запропонувала виставити мою книжечку на розіграш, а ще – мою вишиту картину. Бо вишивка, то також моє хобі ще з дитинства. Таке заняття для душі… Так би мовити. Релаксація. Отож, книжечка моя ще і взяла участь у благодійності, і я з того щаслива. Допомагати іншим – велика місія, і велика гордість від тої, нехай мізерної, але допомоги!
