Ні, це не помилка. У Бердянську насправді не четвертий день псевдореферендуму, а саме 212-й. 27 вересня — рівно 7 місяців від початку повної окупації міста

Як і у випадку з фейковим «волевиявленням», з 27 лютого 2022 року росіяни і жменька колаборантів живуть у своєму вигаданому світі, в якому «расія здесь навсєгда», а бердянці залишились у жорстокій реальності окупації з усіма витікаючими: без роботи, з дефіцитом продуктів, товарів, ліків, браком готівкових коштів, відсутністю газу, мобільного звя'зку, інтернету тощо.

„Свобода — це не те, що вам дали.

Це те, що у вас неможливо відібрати.“

©️ Вольтер

Більше 30 тижнів люди живуть у атмосфері “тихого терору”: щодня росіяни когось викрадають, щогодини – катують і калічать.

Так посіпаки путінського режиму “придушують” протестні настрої і будь-яку проукраїнську позицію, чи думку, паралельно створюючи своє Задзеркалля, в якому “только б не стреляли”.

У Бердянську багато хто прекрасно розумів, «методички» в єфєсбєшників навряд чи змінились з 2014 року, тож референдум очікували навіть скоріше, аніж тоді в Криму і на Донбасі. Саме тому у заголовку 212-й, а не п’ятий день “волевиявлення”.

Рашисти жваво взялися з «паспортизацію» і складання списків вже в березі, але в рузультаті – все провалили. Причому тричі – навесні, влітку і на початку вересня. Це сталося і через недолугість “організаторів” з числа місцевих колаборантів-маргіналів, і завдяки громадянському спротиву бердянців. Звісно, вагомими аргументами були успіхи на фронті ЗСУ і державницька позиція президента Зеленського.

Фарсом, зокрема у Бердянську, виявився і чотириденний “референдум” з четвертої спроби.


“Сам п’ю, сам гуляю

Сам стелюся сам лягаю!”
©️українська народна пісня

Поплічники кремля вже святкують “перемогу”. У своєму театрі “абсурду” окупанти нарахували 98%, які “За” відокремлення від України, навіть забувши оприлюднити явку виборців після закінчення фейкового голосування о 16:00.

Результати "референдуму", оголошені окупантами майже відразу після закриття дільниць Результати "референдуму", оголошені окупантами майже відразу після закриття дільниць



Бердянськом бігають депутати “госдумы” рф з іноземними карманими пропагандистами та спостерігачами, створюючи картинку “всенародной поддержки” для своєї внутрішньої аудиторії на расії.

російські пропагандисти намагалися зробити картинку жвавої участі у референдуміросійські пропагандисти намагалися зробити картинку жвавої участі у референдумі

Що завгодно. Недолугі імітації та паніка загарбників не варті уваги українців. Не зважають на псевдореферендум вище військово-цивільне керівництво країни разом із воїнами ЗСУ – це те, що принципово відрізняє сьогодення від 2014 р.

За вісім років змінився і Бердянськ з його мешканцями. У березні 14-го жовто-блакитний прапор на площі біля виконкому захищали кілька десятків патріотів.

2022-го тисячі бердянців 7 місяців, день у день, борються за свою Сводобу, яка можлива лише під прапором України.

Наші земляки – на передовій звільняють тимчасово окуповані міста і селища, за кордоном – збирають гроші та гуманітарку, на підконтрольній території – працюють і допомагають таким же вимушеним переселенцям, в окупації – опираються рашистам, бойкотують “волевиявлення”, а найсмілівіші – ставлять галочку в квадратику щі словом “Ні”.

Хтось скаже, у цьому не було сенсу. Навіть, якщо б всі мешканці Бердянська виїхали, рашисти все одно «намалювали» б потрібні тільки їм цифри.

Можливо, для когось це і не мало значення, та тільки не для бердянців. Для людей в окупації зачинені двері перед колаборантами і автоматниками з урнами, зухвала відмова брати участь у фейковому референдумі, дивлячись у вічі зрадникам, порожні дільниці 27 вересня – це їх внесок у загальну Перемогу, їхня дивресія в тилу задля наближення деокупації накшталт потопленого саратова, чи підриву автівки російського “коменданта”.

7 місяців, 212 днів, більше 30 тижнів бердянці лишаються незламними і доводять всьому світу, що Бердянськ – це Україна.

“Серце Азову” крається під ярмом окупації, але чекає на ЗСУ і гідно чинить опір.

«Успіх – це ще не крапка,

невдача – це ще не кінець:

єдине, що має значення, –

це мужність продовжувати боротьбу»

©️Уінстон Черчілль

Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafit

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися