Як розповідають мешканці тимчасово окупованого Бердянська, у місті багато проблем, пов’язаних із проїздом у пасажирському транспорті: маршрутках та таксі
Маршрутки стали ходити набагато гірше порівняно з довоєнним часом, а ціни на проїзд піднялися до 15 рублів (12 грн).
- Раніше інтервали руху були такі короткі, що пасажири взагалі не відчували дискомфорту навіть у години-пік, - пише мешканка Бердянська, - а зараз часто-густо буває таке, що вранці чи ввечері, коли люди з роботи їдуть, доводиться чекати автобус 50 хвилин.
Маршрутні автобуси часто курсують якимись незрозумілими маршрутами, спочатку автобуси не ходили по вулиці Перемоги взагалі, тепер знову повернули на цей шлях. І взагалі, як повідомляють бердянці, зараз в місті поширене таке явище, коли маршрутки їздять, як їм заманеться. Так, наприклад, маршрут №9 не доїжджає до кінцевої зупинки, до війни нічого подібного ніколи не відбувалось.
Коли бердянці поскаржилися у мерію, то отримали таку відповідь: «Транспортным отделом Военно-гражданской администрации города Бердянска, была проведена беседа с перевозчиком, осуществляющим перевозку пассажиров по маршруту №9 в городе Бердянске. По информации, предоставленной перевозчиком, до конечной остановки маршрута едут единицы пассажиров, в большинстве случаев – автобус едет вообще пустой. Поэтому временно, до окончания переходного периода и нормализации обстановки в городе, перевозчик вынужден сократить маршрут».
Така ж сама історія і с маршрутом №8, який їде через автовокзал, коли йому заманеться.
- Маршрутка курсує одна на годину і люди дарма чекають її біля «Кита», але водій, виявляється, не захотів сюди їхати, бо не було людей, - розповідають бердянці.
Також є проблеми з технічним станом маршруток. Часто буває таке, що людина спізнюється вранці на роботу, тому що автобус зламався. Це в новоявленій «мерії» пояснюють тим, що можливості придбати нові транспортні засоби у перевізників тимчасово немає через воєнний стан та перехідний період в області. Та якщо перевізники будуть знімати з маршрутів старі транспортні засоби, автобусів, що залишилися, буде недостатньо для безперебійного перевезення пасажирів за маршрутами. Але народу від цього не легше.
- Якщо їдеш кудись на певну годину, наприклад, до лікаря на прийом, треба виходити з дому години за дві, а то й за три, щоб бути впевненим, що дістанешся вчасно, – розповідає мешканець міста.
До цього додається ще й те, що скасували пільги по учнівським квиткам та посвідченню інваліда 3 групи.
А послуги таксі у місті коштують настільки дорого, що користуватися ними мало хто може собі дозволити.
- Особисто я таксі ніколи не користуюся, – пише мешканка міста, – у мене на це немає коштів. Але мої родичі нещодавно користувалися, їхали від вул. Вроцлавської до вул. Центральної та заплатили 250 руб (200 грн).
- У наших друзів, які поїхали з Бердянська, залишилася мати, живе на Піонерській, ми її провідуємо. Іноді треба щось терміново купити – тоді беремо таксі. Знайшли одну фірму, найдешевшу, поїздка із центру до Піонерської виходить 120 грн, - пише ще одна городянка.
У довоєнний час із центру до верхньої частини міста можна було доїхати на таксі приблизно за 55 грн.
Так що багато кто з бердянців зараз змушений ходити пішки, щоб зекономити і свої гроші, і свій час.
Публікацію було створено за фінансової підтримки ЄС у партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю редакції та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
#mediafit
