Професор Московської консерваторії, випускник Бердянської музичної школи Михайло Воскресенський, після вторгнення росії в Україну зрікся країни-агресора та виїхав до США. За його словами, він не зміг миритися з тим у що перетворилась росія та з тим що вона зараз робить.
Михайло ВоскресенськийФото: Голос Америки
Російський музикант родом з Бердянська засудив війну
Михайло Воскресенський народився у Бердянську в 1937 році. Провів у Бердянську дитячі роки та навчався у музичній школі, де й ого завжди згадували як одного з найвидатніших випускників. Воскресенський навчався у Московській консерваторії а згодом став її професором, народним артистом СРСР. З початком війни відомий музикант зрікся країни-терориста, засудив війну та, не дивлячись на свої 87 років, зважився на від’їзд та покинув росію.
Михайло Воскресенський провів чітку паралель між діями нацистських загарбників під час Другої світової та рашистів зараз. В своєму з інтерв’ю, яке він дав у Нью-Йорку “Голосу Америки” після того, як залишив росію він згадав роки проведені у Бердянську, окупацію та засудив дії Кремля.
«Мне было 6 лет, я жил в Севастополе, когда немцы спускали торпеды в Черноморский залив, пытаясь заминировать выход наших кораблей и одна из торпед в 2 часа ночи 22 июня, то есть до начала войны разорвалась на Приморском бульваре. Начался какой-то ужас, сплошные бомбежки, и моя мама, оставив своего мужа, схватила меня и мою сестру, которой был всего лишь год, и уехала в Бердянск, в котором я в свое время родился, там жили ее родители, мои дедушка с бабушкой, и мы там пережили войну. Отец ушел на фронт и погиб под Мелитополем, освобождая нашу родину от захватчиков...
И вдруг оказалось, что захватчики то ведь мы сейчас... Когда мне говорят, что мы должны защищать нашу родину, я удивляюсь, а от кого?!
Я помню горящий Бердянск, который сейчас находится в центре событий. Когда немцы уходили из Бердянска, у них была такая тактика выжженой земли, они сжигали весь город. Ехала машина с канистрой бензина, брызгали бензином, зажигали спичку и уходили дальше. Весь город горел, стоял чад, для ребенка, которому было 8 лет, это запомнилось на всю жизнь...
И, естественно, когда я понял, что начинается война, и начинается она на той же самой территории, где я когда-то жил, где похоронена моя мать, где погиб мой отец, для меня это была трагедия.
И это неважно, что я не украинец, я русский, и я считаю, что русские не имеют права убивать украинцев, просто не имеют права...»
Рашисти дуже квапились завісити Бердянськ іменами «руських» діячів, що навіть не дивились на те, що говорять ці діячи про війну в Україні. Так на Дитячій музичній школі Бердянська з‘явилась меморіальна дошка відомому музиканту.
Але цікаво, що тепер будуть робити рашистські пропагандисти, з огляду на його позицію?
Повна відео-версія інтерв’ю Михайла Воскресенського:
