Завдяки даним з відкритих джерел та російських реєстрів можна встановити перелік директорів-колаборантів, які зараз при окупантах керують сферою ЖКГ у Бердянську
Чому про них варто говорити саме як про зрадників, а не як про господарників чи простих працівників сфери ЖКГ?
По-перше, за наявною інформацією, вони є активними агітаторами за росію.
По-друге, вони здійснюють тиск на працівників і допомогають окупантам проводити примусову паспортизацію.
По-третє, вони погрожують бердянцям судами та виселенням за несплату комунальних послуг.
Фактично - вони працюють проти українського народу.
Дані з російських реєстрів про курівників підприємств сфери ЖКГ в окупованому Бердянську
Бердянськводоканал
Петров Олег Олегович - раніше керівник каналізаційного цеху. Служити до окупантів пішов одним з перших. Відзначився тим, що скоротив фахових працівників за їх позицію та набрав своїх друзів на зарплату.
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Ритуал
Кочержук Людмила Дмитріївна - колишній головний бухгалтер захопленого підприємства. Проводить активну роботу з примусової паспортизації працівників, залучала працівників до організації «референдуму».
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Лісгосп
Завальнюк Наталя Вікторівна - колишній заступник директора цього підприємства до початку війни. Погодилась на співпрацю з окупантами, проводить активну пропаганду серед колективу.
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Бердянськекотранс
Шмаровоз Іван Іванович - багаторічний працівник екотрансу, пішов на керівну посаду з місця заступника. На фото разом з гауляйтером Бердянська Сауленком. Голова комітету мікрорайона Віськове містечко, а тепер ще й активіст партії «єдина росія». Дуже важко знайти владу під яку б не міг підлаштуватись.
Той саме випадок (буде), коли вік та стан здоров’я не буде аргументом для пом’якшення вироку.
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Міськсвітло
Вронський Олег Анатолійович - колишній головний інженер підприємства.
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Міськліфт
Скрипка Олександр Володимирович - був керівником міськліфту ще у 2017 році.
Директор українського комунального підприємтсва з окупантами співпрацювати відмовився.
Зеленгосп
Горячов Григорій Григорович - був і до війни керівником зазначеного підприємства. Сподівався стати заступником по жкг при окупаційній владі, але щось пішло не так.
У Бердянську намагається не попадати людям на очі та не виступати у пропогандиських змі. Але саме за допомогою ресурсів цього підприємства окупанти роблять картинки для своїх пропогандистських ЗМІ.
Періодично з‘являються чутки, що він вже покинув місто. Але дані реєстрів власності, в яких він зазначений як керівник захопленого підприємства, кажуть про те, що питань до Григорія у слідчих органів буде чимало.
Жилспрвіс 2А
Тітенкова Антоніна Петрівна - колишній головний інженер підприємства.
Погодилась на співпрацю з окупантами.
Коменерго
Кучіна Олена Юріївна - співробітник підприємства до початку війни, голова кількох ОСББ міста. Інформує ворога про пусті квартири бердянців.
Погодилась на співпрацю з окупантами.
Профдезінфекція
Проценко Генадій Павлович - очолював це підприємство багато років до війни. Одним з перших погодився на спавпрацю з ворогом.
Засновник підприємства в Україні - Запорізька обласна рада. Вона ж призначає та звільняє керівника.
Бердянське підприємство теплових мереж
Літовченко Юрій Анатольович - керував підприємством і до війни. Бердянська тепломережа була єдиною у області, яка перебувала у приватній, а не комунальній власності, тому в нашому місті тарифи на тепло були найвищими в області.
З початком окупації поставив власну вигоду на перше місце, погодився працювати на окупанта.
