«Руський паспорт»: у Бердянську, як і на інших окупованих територіях ворожі сили проводять кампанію, спрямовану на отримання мешканцями паспортів росії, для цього створюються умови, в яких багато хто не має іншого виходу, ніж отримати клятий документ.
Після указу путіна про те, що жителі ТОТ України мають, або отримати російське громадянство, або будуть визнані іноземцями та відповідно можуть бути депортовані, або затримані, ситуація загострилась ще більше. Люди бояться буди вигнаними зі своєї рідної землі, бояться, що в них віднімуть їхні домівки.
Хтось сподівається пересидіти, менше виходити до міста, щоб не стикатися з окупантами. А хтось, хто вже мав такий досвід, вимушений піти за російським паспортом.
– Вони вже розмовляли зі мною, – розповідає жінка, – двічі, і кожного разу питають, чому досі немає паспорту. Я навіть фото зробила на паспорт та показувала їм. Тепер всі «відмазки» вже вичерпала. Тож, мабуть, прийдеться йти, бо дуже страшно…
Способи тиску
Без російського громадянства випускникам бердянських шкіл загрожують не видати атестати про закінчення закладу освіти.
– До питання отримання паспортів молоддю окупанти відносяться особливо суворо, - розповідає мама одного з випускників шкіл, - вони провели розмови з батьками, де дали чітко зрозуміти, що без цієї книжки з двоголовою куркою наші діти не матимуть майбутнього.
Без паспорту рф також неможливо отримати медичну допомогу. Швидка допомога на виклик може ще приїде, але, якщо немає паспорту країни-окупанта, вас не заберуть до лікарні, якщо вам потрібна більш серйозна допомога.
До речі, багато які операції, які в місті раніше робили місцеві фахівці, чи приїздили із Запоріжжя, тепер можна зробити лише у тимчасово окупованому Криму, куди без паспорту також дороги нема.
– Мені потрібна операція на око, - розповідає пенсіонерка, що живе у Бердянську, - до війни для цього не треба було нікуди їхати, бо їх робили у нас. Тепер треба їхати до Симферополя. Тож я вимушена була йти та отримувати російський паспорт.
І це ще не все: наші лікарі не мають права надавати медичну допомогу, якщо самі не мають російського паспорту, тому що лікарню міста переводять на російське програмне забезпечення. Програма працює виключно через електронний ключ, який видає окупаційна податкова при наявності паспорту рф. Тобто лікарі, не отримавши паспорт, залишаються без роботи, а їхні пацієнти без кваліфікованої допомоги.
Без паспорту росії серйозно хворі люди, які роками отримували від України безкоштовні ліки, наприклад, інсулін для діабетиків, тепер також не зможуть отримати препарати, від яких залежить їх життя. Або бери паспорт ворожої країни, або шукай ліки де хочеш та ще й за свої кошти.
У пастці опинились і всі працюючі люди, спочатку чиновники, комунальники, а потім і всі інші. Нещодавно окупанти озвучили всім, хто працює необхідність отримання російського паспорту.
–Зараз у пунктах, де видають паспорти, величезні черги, - розповідає продавчиня однієї з торгових точок, – і я теж пішла, займала чергу з самого ранку, бо немає виходу, сказали, якщо не хочемо втратити роботу, всі повинні до 1 червня отримати той «аусвайс».
– Я тягнув, скільки міг, - розповідає ще один бердянець. – Коли питали, чому немає паспорту, казав, що чергі великі, не встигаю, а тепер, хочеш-не хочеш, до червня потрібно отримати цей ненависний паспорт, бо без роботи ні на шо буде жити та кормити родину.
На представників різних соціальних верств, професій та вікових груп у окупантів свої способи тиску. Так, пенсіонерів змушують отримувати російський паспорт, оскільки без нього не перерахують пенсію. Матері не зможуть отримувати виплати на дітей, іваліди – свої соцвиплати, тощо.
Бердянськ опирається!
Загострює ситуацію велика складність перевести в готівку українську карту, оскільки загарбники заборонили це робити. Але навіть в таких умовах залишаються люди (і їх не мало!), які не пішли за російським паспортом.
– Ми живемо с батьками, - розповідає мешканка міста, - отримуємо лише українські виплати. Я отримую на двох дітей, батьки отримують свої пенсії, все це скидаємо на одну карту, а тоді переводимо в готівку. Не хочемо російських паспортів. Виживаємо якось, бо віримо, що все це скоро скінчиться. Навіть думать не хочу, що може бути інакше!
– Я пенсіонерка, - пише ще одна жінка, - але пенсія в мене не велика, тож в окупації цього зовсім не вистачає, щоб вижити. У мене різні ситуації бували, то сусіди допомагають, чим зможуть, то родичі з підконтрольної перекидають щось на картку. Я маю намір продержатися, щоб не брати той кривавий паспорт. Хоч на сухарях, головне, щоб здоров’я не підвело.
– Ми з чоловіком до війни мали невеличкий бізнес, - пише бердяночка, - тож, деяку суму собі накопичили. Тому зараз не працюємо та живемо на накопичення, дуже-дуже скромно живемо. Чи брати паспорти – навіть не замислювались! Нізащо! Віримо, що скоро прийдуть наші воїни та проженуть з Бердянська цю погань.
Що думають правозахисники про примусове отримання російських паспортів жителями ТОТ?
Про позицію правозахисників та влади України щодо примусової відмови від українського громадянства розповіла юристка громадської організації "Громадський холдинг "Група впливу" Марія Красненко:
- Позиція правозахисників щодо примусової відмови від українського громадянства в окупації є незмінною з початку збройної агресії росії проти України — політика примусової паспортизації, яку проводить Росія проти громадян України, є порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Внаслідок таких дій громадяни та громадянки України можуть стати жертвами воєнних злочинів, зокрема й примусової мобілізації. Водночас ми звертаємо увагу на те, що росія веде плановану політику і поширює (як на аудиторію всередині росії, так і на українців та іноземців) міф, що отримання паспортів є добровільним. Отримання паспорта в обмін на шкільний атестат чи медичні препарати точно не назвеш добровільним.
Україна не визнає російське громадянство, набуте в окупації. Примусове набуття громадянства не веде до втрати українського громадянства. Це закріплено в статті 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
Саме по собі отримання російського паспорта, якщо воно здійснюється під примусом, не є ані злочином, ані актом колабораціонізму. Як було зазначено вище — це чітко визначено чинним законодавством. Всі чудово розуміють, що залишатися в окупації — це серйозний ризик для життя, і якщо це життя залежить від наявності паспорта, то життя українця є ціннішим. Водночас кожен має розуміти, що отримання паспорта з подальшим долученням до дій окупаційної адміністрації, їх підтримка, зокрема шляхом зайняття там посад, в подальшому буде підлягати оцінці в рамках кримінального провадження.
Також слід зазначити, що наразі обговорюються варіанти щодо «здачі» російських паспортів після деокупації територій.
«Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки ГО «Лабораторії журналістики суспільного інтересу та IWM».
