Історії переходу, контакти перевізників та волонтерів для евакуації з Бердянська через Колотилівку (Колотиловка)
На початку серпня Міністерство з питань реінтеграції ТОТ повідомило, що українці знову можуть повернутися на підконтрольну Києву територію через Колотилівку у Білгородській області росії – Покровку на Сумщині. Такий варіант значно спрощує дорогу, якщо порівнювати із варіантом поїздки через Євросоюз.
Цей пункт не є новим. Він існує з минулого року, періодично закриваючись та відкриваючись. За словами Ірини Верещук, щодня його перетинають понад сотню людей. Віце-прем'єр додала: від Покровки курсують безкоштовні автобуси до Краснопілля, де знаходяться пункти прийому із медичною та гуманітарною допомогою. Із Сум можна евакуюватися спеціальним поїздом до Києва та по прибуттю отримати грошову допомогу.
Завдяки тому, що від Покровки існує організована евакуація до Сум та Києва, вже немає необхідності сплачувати перевізнику послуги проїзду с ТОТ до конкретного міста в Україні. За відгуками пасажирів дістатися з Києва самостійно буде дешевше.
Корисна інформація для, тих хто хоче їхати через Колотилівку
Документи
Для проходження на підконтрольну територію необхідні українські документи: паспорт громадянина Україна, навіть прострочений. За наявності разом з українським російського паспорта, російська сторона також пропускає українців з ТОТ.
Виїзд по свідоцтву про народження. Діти разом з батьками виїзджають за українськким свідоцтвом про народження. Дітям, які народились в окупації і мають російське свідоцтво, необхідно отримати українське. Бажано з собою мати оригінал, який батькам передадуть з окупованої території. Але за словами перевізників, можуть пропустити також з електронним свідоцтвом та роздрукованою скан-копією. Але слід готуватися до більш прискіпливої перевірки.
Перевізники та ціни
Як свідчать мешканці ТОТ, які виїздили через Колотилівку на підконтрольну територію, дістатися до КПП Колотилівка можна як за допомогою перевізника, який може забрати прямо з дому, так і самостійно рейсовими автобусами до Ростова і далі. Варіанти з проїздом власним транспортом підходить лише в тому випадку, якщо водій, який довезе вас до пункту пропуску на російській стороні збирається повертатися. Проїзд транспорту через сіру зону заборонений і навряд чи буде відкритий.
Вартість послуг перевізника до Колотівки з окупованої Запорізької та Херсонської області коштує 10 тис грн, або еквівалент в російських рублях чи у валюті.
Котакти первізників можна знайти тут
Безкоштовна евакуація
Наразі безкоштовну евакуацією проводять кілька волонтерських організацій. Вони надають допомогу в евакуації з ТОТ, території рф (якщо громадяни України опинилися там) до підконтрольної території та Європи.
Найчастіше волонтери оплачують квитки на рейсовий транспорт, в разі потреби бронюють хостели та інформаційно підтримують протягом маршруту.
Треба бути готовим, що пропозиції про виїзд доведеться чекати кілька тижнів, а зібратися доведеться за досить короткий проміжок часу. Тож звертайтеся до волонтерів в випадку коли ви дійсно готові їхати, аби не забирати місце людей, які також цього потребують. Щоб отримати допомогу, треба оформити заявку.
Волонтерська організація для евакуації до України та до Європи
Допомога для евакуації в Європу - організація Рубікус
Проект "Допомагаємо Виїхати":
Телеграм-бот для заявки на евакуацію,
Телеграм канал волонтерського центру Плурітон, де зустрічають українців після переходу кордону. В чаті можна задати питання щодо організації виїзду, а також підтримувати контакти з волонтерами.
"Головне пройти сіру зону"
Дорога в районі пункту переходу незадовго до повномасштобного вторгненняФото: Суспільне Суми
Як пишуть бердянці, які вже скористалися цим коридором, дорога не легка, але якщо робити все, як треба, все буде добре.
«НЕ БІЙТЕСЬ,ГОЛОВНЕ ПРОЙТИ СІРУ ЗОНУ. В УКРАЇНІ, в волонтерському центрі ВАС ПРИЙМУТЬ ЯК ВДОМА. Зроблять все, щоб вам допомогти, і навіть більше. Головне не соромтесь, кажіть про свої потреби і користуйтесь».
Важливо розуміти: гуманітарний коридор «Колотилівка-Покровка», який називають «дорогою життя» — це приблизно два кілометри, які потрібно пройти пішки сірою зоною та гравійною дорогою. Гравій здебільшого втоптаний, але перед українським постом пухкий. Тим, кому слід вивозити родичів на інвалідних візках, буде досить складно. Проблематично переносити тут навіть валізи на колесах. Тому на дорозі можна побачити кинуті речі.
Механізм проходження пункту такий. З окупованої території охочих довозять до російського кордону. На кордоні потрібно заповнити анкети і, як пишуть ті, хто подолав весь шлях, відповіді мають бути такі, які хоче почути агресор. Тут же перевіряють паспорти, чи можуть викликати для розмови, де дивляться телефони. Краще говорити, що мета поїздки – робота чи якесь медичне обстеження.
- З нашої групи одного хлопця повернули. Паспорт України втратив, а російський не встиг зробити. Паспорти росії віддають насамперед. Українські паспорти залишають "на потім". Ми чекали 3,5 години, - розповідає виданню Новости Донбаса дівчина з Бердянська.
Далі дорога через росію проходить практично без перевірок. Перевізники довозять лише до пункта пропуску «Колотилівка». Він починає роботу о 9-й ранку, але автобуси заїжджають туди рано вранці, тому і проходять першими. Черга чекає на парковці просто неба. Там є туалет та магазин, але у вихідні він не працює.
Практично всі, хто користується цим переходом, щоб потрапити на територію України, стикаються з фільтрацією, багато кого просять підписати документ про проходження поліграфа. Тому тим, хто планує свій шлях, радять почистити телефони. Видалити будь-які програми, повідомлення, фото, які можуть викликати запитання у ФСБ. А також війну називати лише «СВО».
При цьому випадки, щоби когось затримували або повертали вже на цьому посту, рідкісні. На українській стороні все набагато простіше. Тут зустрічають волонтери, які пропонують їжу та воду. Вже потім люди вирушають на перевірку. Прикордонники просять здавати російські паспорти тих, хто встиг їх одержати.
На українській стороні також забирають російські карти та рублі, бо в Україні вони вам вже не будуть потрібні.
Всі, хто пройшов цей шлях, підкреслюють неймовірну різницю у ставленні та атмосфері між російською та українською стороною:
- В Україні вас приймуть, наче член сім'ї повернувся. Турбота і гостинність, а не страх і тривога- це перше, що ви відчуєте. І не забувайте бути людьми, допомагати один одному, це дуже важливо, - пише жителька Бердянська.
І докладніше:
- Як дійдете дорогу сіру зону, Вас одразу зустрічає ЗСУ. Поряд є укриття. І лавки. Дають одразу воду. Віддаєте їм все що вони кажуть. У мене взяли id + закордон. Вас садять у бус з речами. Підвозять до волонтерського штабу. Перший поверх для обшуку, реєстрації + туалет. Другий – столова + купа кімнат з кроватями + велика дитяча кімната + медики + візки для інвалідів і т.д. ВСЕ БЕЗКОШТОВНО.
Кімната відпочинку у волонтерському пункті в селі Покровка
Волонтери на українській стороні готові надати буть-яку допомогу не тільки людям, а навіть тваринам, які з ними подорожують.
- На вулиці дворик, там купа лавок, квіточки. Спочатку Вас садять там. І ще раз питають, чи усі віддали усі доки. Питають чи потребує хтось з людей, дітей або тварин допомоги. Далі волонтер розказує, що буде.
Як розповідають бердянці, багато часу та терпіння потребує проходження кабінетів, доведеться довго стояти у черзі. Після проходження кабінетів можна переночувати прямо там, або ж волонтери можуть відвести до Сум, Харківа або Київа за потребою.
- Головне, щоб ви підійшли до волонтерів і сказали. Самі вони не здогадаються, і важливо розуміти, що кабінети незалежні один від одного. Ваші дані не поширюються. Бус комфортний великий, усім вистачить місця. Тому забудьте про перевізників!
Після приїзду у місто призначення всіх, хто приїхав з окупованої території, відведуть на пошту для оформлення та отримання виплат. Далі - у шелтер, де можна помитись, поїсти, відпочити. Все це безкоштовно.
І пам’ятайте, наскільки б цей шлях не був напруженим або небезпечним, кінцева мета того варта. Це підкреслюють всі, хто його подолав.
-Українська сторона, низький вам уклін і величезна подяка за все, що ви робите для нас, кожному і кожній, - пише жителька Бердянська, яка вже в Україні. - ОКРЕМА ПОДЯКА, НИЗЬКИЙ УКЛІН І МІЦНІ ОБІЙМІ: волонтеру дівчинці Софії і кожному залученому військовому. Ви - найкраще, що трапилось у моєму житті за 1,5 роки повномасштабної війни.
Відео про роботу волонтерського центру на російсько-українському кордоні та відгуки людей, які пройшли "дорогою життя" від Кордон-медіа
Більше інформації про перехід шляхом Колотилівка-Покровка:
«Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки ГО «Лабораторії журналістики суспільного інтересу та IWM».
