Приморка.City познайомить читачів з мешканкою села Миколаївка Іриною Кальмовою – вправною господинею, дбайливою дружиною та мамою трьох дітей.
Город, худоба, домашні справи не заважають жінці створювати прикраси, елементи декору у різних техніках, розписувати пряники… У її доробку чого тільки нема: прикраси для волосся зі стрічок на будь-який смак, декоровані світильники, оздоби для інтер’єру, створені з модулів оригамі, вишиті стрічками й бісером вироби, ростові квіти й багато іншого.
За цікавою роботою може просидіти до ранку
Бажання створювати щось власними руками з’явилося в Ірини Кальмової ще зі школи.
– Якщо треба було щось зробити, намалювати, вишити, то цим займалася я. Мені це завжди подобалося, було в радість. Вже стільки років пройшло, а моя любов до рукоділля не згасала. Зараз навіть якщо я стомилася так, що землі під собою не чую, я знаходжу сили і час, щоб майструвати свої вироби. Усі домашні вже давно полягали спати, а я продовжую займатися улюбленою справою. Якщо я розпочала цікаву роботу, то можу просидіти за нею до ранку.
Не вважає себе майстринею
Ірина Григорівна зізнається, що стежить за новими віяннями рукоділля, і намагається відразу ж спробувати відтворити те, що припало до душі.
– Я не вважаю себе майстринею. Бо насправді нічого конкретного я не вмію. Але коли мені щось сподобалося, я неодмінно зроблю це власними руками. Займаюся однією справою доти, поки вона приносить мені задоволення. Коли інтерес до певної речі чи методу її створення починає згасати, швидко знаходжу для себе нове заняття. Тому вироби у мене найрізноманітніші, відрізняються і технікою створення, і використаними матеріалами.
Мішок прикрас для доні…
В усьому допомагає, а в дечому й наслідує Ірину Григорівну, її донька-п’ятикласниця Софія. Частенько маленька майстриня господарює посеред маминого приладдя та матеріалів. А ось приміряти на себе всі прикраси дівчинка не поспішає, серед великої кількості дрібничок вона може обрати найпростішу чи взагалі нічого не взяти.
– З появою донечки, думала, що зроблю для неї цілий мішок прикрас, щоб вона кожен день вдягала нову. Але Соня моїх планів не розділила. З часом резинок, шпильок, обручів та бантиків ставало все більше й більше. Тому час від часу я збираю їх до купи і передаю своїй мамі, яка продає їх на ринку.
Захоплення = бізнес?
Ірина Кальмова визнає, що перетворити своє захоплення на бізнес у неї не вдається. Та і не ставить вона це за мету.
– У мене немає комерційної жилки. Якби хтось просував, рекламував мої роботи... Але цим потрібно займатися окремо, а мене більше цікавить творча складова. Свої вироби я демонструю на сторінках у соцмережах. А ще під час заходів, які відбуваються у нашому селі або під час святкових ярмарок, що проходять у Бердянському районі. Прибуток від продажу відразу ж іде на придбання нових матеріалів.
Кращий подарунок – зроблений власними руками
Але багато поробок Ірина Кальмова просто дарує.
– Коли я дарую свої вироби і людям приємно, і я отримую задоволення. Одне з найулюбленіших мої творінь – ростова квітка-світильник у вигляді білої троянди. Її я подарувала на весілля племінниці.
Творчість, яка об’єднує
А ще жінка готує й розписує пряники. До цієї справи вона часто залучає не тільки свою доню, а й її однокласників.
– Ми часто проводимо цікаві заходи разом з однокласниками Соні. Так у дітей з’являється можливість більше поспілкуватися між собою, здружитися й навчитися новому. Класний керівник учнів підтримує нас у цьому. А почалося все з того, що замість банальних листівок на День учителя, щоб привітати викладачів, ми вирішили приготувати з малечею печиво. Ідея виявилася вдалою і дітям сподобалася.
Мамині помічники
– Напевне тому, що ми часто готуємо солодощі, моя донька зараз захоплюється кондитерською справою. У нас вдома багато різних формочок, кондитерських шприців, іншого приладдя, щоб робити смачні й гарні вироби.
Та не лише Соня допомагає мамі. Десятикласник Ігор відповідає за технічну складову світильників, які створює Ірина Кальмова. Тому можна сказати, що саме завдяки йому вони сяють. А ось найстарший син Сергій вже одружений і закінчує навчання у медичному університеті. Але час від часу звертається до мами-майстрині за допомогою. Наприклад, минулого Нового року на костюмовану вечірку з друзями вона допомогла йому перевтілитися у справжнього Карлсона.
– У сина й пропелер крутився, – з посмішкою розповіла майстриня.
Автор: Марина Карабань
