Тест: що ти знаєш про історію Бердянськиї вулиць?

Тест: що ти знаєш про історію Бердянських вулиць?

Як на початку ХХ століття називалося Мелітопольське шосе?

Мелітопольське шосе
Ні. Не так. До дореволюційного Бердянська вело Богородицьке шосе. Ще з середини ХІХ століття, коли місто та порт стало активно розвиватися, виникла потреба будівництва гідної дороги, що веде до міста. Однак гостро це питання постало лише у 1867 році, коли чумаки, що везли в місто товари, стали скаржитися на «тісноту дороги», і відмовлялися їхати до Бердянська. Двома роками раніше, 17 лютого 1865 року, начальник порту також порушував питання необхідності будівництва чумацької дороги. Однак через відсутність фінансування, а також через численні бюрократичні перепони, будівництво почалося лише навесні 1902 року. Вирішено було будувати дорогу на відрізку від Бердянська до села Богородицьке (нині це село входить до складу села Юріївка Приморського району). Навесні 1906 року шосе Богородицьке - Бердянськ, побудоване за проєктом інженера Бошняка, прийняли в експлуатацію.
Чумацький шлях
Ні. Не так. До дореволюційного Бердянська вело Богородицьке шосе. Ще з середини ХІХ століття, коли місто та порт стало активно розвиватися, виникла потреба будівництва гідної дороги, що веде до міста. Однак гостро це питання постало лише у 1867 році, коли чумаки, що везли в місто товари, стали скаржитися на «тісноту дороги», і відмовлялися їхати до Бердянська. Двома роками раніше, 17 лютого 1865 року, начальник порту також порушував питання необхідності будівництва чумацької дороги. Однак через відсутність фінансування, а також через численні бюрократичні перепони, будівництво почалося лише навесні 1902 року. Вирішено було будувати дорогу на відрізку від Бердянська до села Богородицьке (нині це село входить до складу села Юріївка Приморського району). Навесні 1906 року шосе Богородицьке - Бердянськ, побудоване за проєктом інженера Бошняка, прийняли в експлуатацію.
Богородицьке шосе
Саме так! До дореволюційного Бердянська вело Богородицьке шосе. Ще з середини ХІХ століття, коли місто та порт стало активно розвиватися, виникла потреба будівництва гідної дороги, що веде до міста. Однак гостро це питання постало лише у 1867 році, коли чумаки, що везли в місто товари, стали скаржитися на «тісноту дороги», і відмовлялися їхати до Бердянська. Двома роками раніше, 17 лютого 1865 року, начальник порту також порушував питання необхідності будівництва чумацької дороги. Однак через відсутність фінансування, а також через численні бюрократичні перепони, будівництво почалося лише навесні 1902 року. Вирішено було будувати дорогу на відрізку від Бердянська до села Богородицьке (нині це село входить до складу села Юріївка Приморського району). Навесні 1906 року шосе Богородицьке - Бердянськ, побудоване за проєктом інженера Бошняка, прийняли в експлуатацію.

На честь чого було названо площу Петропавлівську у дореволюційному Бердянську і де вона знаходилася?

На честь міста Петропавловська, знаходилася на місці Приморської площі
Ну ні.
Петропавлівська площа була названа так на честь збудованої у 1892 році церкви Петра та Павла, яка розділяла площу на північну та південну половини. Площа та церква розташовувалися в районі нинішнього автовокзалу.
На честь жителів Бердянська Петра та Павла, знаходилася неподалік будинку, де вони жили на Лісках
Ну ні.
Петропавлівська площа була названа так на честь збудованої у 1892 році церкви Петра та Павла, яка розділяла площу на північну та південну половини. Площа та церква розташовувалися в районі нинішнього автовокзалу.
На честь церкви апостолів Петра та Павла, знаходилася в районі нинішнього автовокзалу
Це правильна відповідь.
Петропавлівська площа була названа так на честь збудованої у 1892 році церкви Петра та Павла, яка розділяла площу на північну та південну половини. Площа та церква розташовувалися в районі нинішнього автовокзалу.

Скільки разів перейменовувався Азовський проспект?

Два рази
Ні. Азовський проспект перейменовувався 6 разів. У першому плані міста, затвердженому Воронцовим, значиться як Азовський проспект. У другому плані, затвердженому 19 квітня 1862 року, зберігається назва. 1866 року з ініціативи городян перші два квартали було перейменовано на Кобозівську вулицю. У 1921 році проспект і вулиця Кобозєвська стали називатися проспектом К. Лібкнехта. Після Другої Світової війни проспект був названий на честь І.В. Сталіна, а після його смерті до нашого часу (рішенням місцевих колаборантів під час російської окупації) називається проспектом Леніна. І під час декомунізації проспект знову було перейменовано на Азовський.
Чотири рази
Ні. Азовський проспект перейменовувався 6 разів. У першому плані міста, затвердженому Воронцовим, значиться як Азовський проспект. У другому плані, затвердженому 19 квітня 1862 року, зберігається назва. 1866 року з ініціативи городян перші два квартали було перейменовано на Кобозівську вулицю. У 1921 році проспект і вулиця Кобозєвська стали називатися проспектом К. Лібкнехта. Після Другої Світової війни проспект був названий на честь І.В. Сталіна, а після його смерті до нашого часу (рішенням місцевих колаборантів під час російської окупації) називається проспектом Леніна. І під час декомунізації проспект знову було перейменовано на Азовський.
Шість разів
Точно. Азовський проспект перейменовувався 6 разів. У першому плані міста, затвердженому Воронцовим, значиться як Азовський проспект. У другому плані, затвердженому 19 квітня 1862 року, зберігається назва. 1866 року з ініціативи городян перші два квартали було перейменовано на Кобозівську вулицю. У 1921 році проспект і вулиця Кобозєвська стали називатися проспектом К. Лібкнехта. Після Другої Світової війни проспект був названий на честь І.В. Сталіна, а після його смерті до нашого часу (рішенням місцевих колаборантів під час російської окупації) називається проспектом Леніна. І під час декомунізації проспект знову було перейменовано на Азовський.

Яка вулиця у Бердянську мала першу назву Рибна?

Вулиця Морська
Саме так! Чотири квартали паралельні Катерининській вулиці (нинішня Грецька – ред.) від Азовського до Східного проспекту в першому плані міста не мали назви, а в другому були названі Рибною вулицею. У 1921 році під час хвилі перейменувань вулиця Рибна стала називатися Мазіна (на честь загиблого у 1918 році члена І Бердянської Ради Антона Мазіна). Під час декомунізації вулицю Мазіна перейменували на вулицю Морську.
Вулиця Горького
Ні. Чотири квартали паралельні Катерининській вулиці (нинішня Грецька – ред.) від Азовського до Східного проспекту в першому плані міста не мали назви, а в другому були названі Рибною вулицею. У 1921 році під час хвилі перейменувань вулиця Рибна стала називатися Мазіна (на честь загиблого у 1918 році члена І Бердянської Ради Антона Мазіна). Під час декомунізації вулицю Мазіна перейменували на вулицю Морську.
Вулиця Портова
Ні. Чотири квартали паралельні Катерининській вулиці (нинішня Грецька – ред.) від Азовського до Східного проспекту в першому плані міста не мали назви, а в другому були названі Рибною вулицею. У 1921 році під час хвилі перейменувань вулиця Рибна стала називатися Мазіна (на честь загиблого у 1918 році члена І Бердянської Ради Антона Мазіна). Під час декомунізації вулицю Мазіна перейменували на вулицю Морську.

Як сьогодні зветься вулиця, що на зорі міста називалася Грецькою?

Вулиця Грецька
Ні. Йдеться про сучасну вулицю Перемоги. Перша назва цієї вулиці Грецька, названа вона була так із поваги до жителів Бердянська грецького походження. 1907 року на перетині з Азовським проспектом було встановлено пам'ятник Олександру II. З того часу вулиця, яка бере початок від цього пам'ятника, стала називатися Олександрівською. 1921 року вулицю було перейменовано на вулицю Республіки, а 1975 року з нагоди 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній вулицю перейменували на вулицю Перемоги.
Вулиця Лютеранська
Ні. Йдеться про сучасну вулицю Перемоги. Перша назва цієї вулиці Грецька, названа вона була так із поваги до жителів Бердянська грецького походження. 1907 року на перетині з Азовським проспектом було встановлено пам'ятник Олександру II. З того часу вулиця, яка бере початок від цього пам'ятника, стала називатися Олександрівською. 1921 року вулицю було перейменовано на вулицю Республіки, а 1975 року з нагоди 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній вулицю перейменували на вулицю Перемоги.
Вулиця Перемоги
Саме так. Йдеться про сучасну вулицю Перемоги. Перша назва цієї вулиці Грецька, названа вона була так із поваги до жителів Бердянська грецького походження. 1907 року на перетині з Азовським проспектом було встановлено пам'ятник Олександру II. З того часу вулиця, яка бере початок від цього пам'ятника, стала називатися Олександрівською. 1921 року вулицю було перейменовано на вулицю Республіки, а 1975 року з нагоди 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній вулицю перейменували на вулицю Перемоги.

Коли у Бердянську відбулося перше велике перейменування вулиць?

У 1917 році
Ні, трохи пізніше.
У перші роки радянської влади почали знищувати пам'ять минулих років, з метою увічнити революційні події та їхніх вождів, 28 липня 1921 року постановою комісії повітового виконкому Бердянська було перейменовано 45 вулиць, провулків та селищ. У протоколі це звучало так: «Перейменувати всі вулиці, провулки, селища м.Бердянська, що мають найменування буржуазного характеру, назвавши їх революційними подіями місцевого характеру та іменами великих пролетарських вождів». До кожного перейменування було дано коротке пояснення. Наприклад: «Мещанская улица – имени Троцкого, исходя из тех соображений, что она получила свое название, что ее исключительно населяло мещанство противовес ей в настоящую эпоху дано название Троцкого – противника мещанства».
У 1921 році
Саме так.
У перші роки радянської влади почали знищувати пам'ять минулих років, з метою увічнити революційні події та їхніх вождів, 28 липня 1921 року постановою комісії повітового виконкому Бердянська було перейменовано 45 вулиць, провулків та селищ. У протоколі це звучало так: «Перейменувати всі вулиці, провулки, селища м.Бердянська, що мають найменування буржуазного характеру, назвавши їх революційними подіями місцевого характеру та іменами великих пролетарських вождів». До кожного перейменування було дано коротке пояснення. Наприклад: «Мещанская улица – имени Троцкого, исходя из тех соображений, что она получила свое название, что ее исключительно населяло мещанство противовес ей в настоящую эпоху дано название Троцкого – противника мещанства».
У 1943 році
Ні. У перші роки радянської влади почали знищувати пам'ять минулих років, з метою увічнити революційні події та їхніх вождів, 28 липня 1921 року постановою комісії повітового виконкому Бердянська було перейменовано 45 вулиць, провулків та селищ. У протоколі це звучало так: «Перейменувати всі вулиці, провулки, селища м.Бердянська, що мають найменування буржуазного характеру, назвавши їх революційними подіями місцевого характеру та іменами великих пролетарських вождів». До кожного перейменування було дано коротке пояснення. Наприклад: «Мещанская улица – имени Троцкого, исходя из тех соображений, что она получила свое название, что ее исключительно населяло мещанство противовес ей в настоящую эпоху дано название Троцкого – противника мещанства».

Яка вулиця перейменовувалась чотири рази і мала першу назву «Порожня» («Пустая»)?

Вулиця Шевченка
Ні, не так. Це вулиця Лютеранська. У першому плані міста ця вулиця називалася Порожня («Пустая»), а у другому вона була названа Лазаревською. 1921 року вулицю було перейменовано на Горбенка, оскільки на ній проживали члени І Бердянської Ради Зоя та Олександр Горбенко. Найбільшу увагу на цій вулиці привертає комплекс споруд Євангелічно-Лютеранської кірхи. У цей комплекс входять церква, училище та сторожка. Будівництво комплексу було завершено у 1903 році. Під час декомунізації вулиця отримала назву Лютеранська.
Вулиця Лютеранська
Саме так. Це вулиця Лютеранська. У першому плані міста ця вулиця називалася Порожня («Пустая»), а у другому вона була названа Лазаревською. 1921 року вулицю було перейменовано на Горбенка, оскільки на ній проживали члени І Бердянської Ради Зоя та Олександр Горбенко. Найбільшу увагу на цій вулиці привертає комплекс споруд Євангелічно-Лютеранської кірхи. У цей комплекс входять церква, училище та сторожка. Будівництво комплексу було завершено у 1903 році. Під час декомунізації вулиця отримала назву Лютеранська.
Вулиця Земська
Ні. Це вулиця Лютеранська. У першому плані міста ця вулиця називалася Порожня («Пустая»), а у другому вона була названа Лазаревською. 1921 року вулицю було перейменовано на Горбенка, оскільки на ній проживали члени І Бердянської Ради Зоя та Олександр Горбенко. Найбільшу увагу на цій вулиці привертає комплекс споруд Євангелічно-Лютеранської кірхи. У цей комплекс входять церква, училище та сторожка. Будівництво комплексу було завершено у 1903 році. Під час декомунізації вулиця отримала назву Лютеранська.

Як зараз називається вулиця, названа спочатку Вознесенською на честь Вознесенського собору – головного собору дореволюційного Бердянська?

Вулиця Шевченка
Вознесенська вулиця отримала свою назву завдяки Вознесенському собору, побудованому в 1848 році. У 1921 році під час великого перейменування вулиць ухвалою комісії повітового виконкому Бердянська вона була перейменована на вулицю Шевченка («як противника будь-яких релігійних культів». Такий образ Шевченку малювала російська більшовицька пропаганда).
Вулиця Консульська
Вознесенська вулиця отримала свою назву завдяки Вознесенському собору, побудованому в 1848 році. У 1921 році під час великого перейменування вулиць ухвалою комісії повітового виконкому Бердянська вона була перейменована на вулицю Шевченка («як противника будь-яких релігійних культів». Такий образ Шевченку малювала російська більшовицька пропаганда).
Такої вулиці більше немає
Вознесенська вулиця отримала свою назву завдяки Вознесенському собору, побудованому в 1848 році. У 1921 році під час великого перейменування вулиць ухвалою комісії повітового виконкому Бердянська вона була перейменована на вулицю Шевченка («як противника будь-яких релігійних культів». Такий образ Шевченку малювала російська більшовицька пропаганда).

Як зараз називається вулиця, яка до 1921 року називалася Слов'янською, з'єднувала два православні храми – Петропавлівський та Вознесенський і на якій розташовувалися Дворянські збори та Купецький клуб?

Вулиця Італійська
Ні, не так. Спочатку вулиця називалася Слов'янською, оскільки вона поєднувала два православні храми – Петропавлівський та Вознесенський. У 1921 році вулицю перейменували на Інтернаціональну. Наприкінці 1982 року вулиця стала називатися Ля-Сейнська, на честь французького міста-побратима Ля-Сейна.
Слов'янська вулиця це одна із самобутніх вулиць Бердянська. На ній було дуже багато важливих для міста будівель: Дворянські збори та Купецький клуб; повітове казначейство; військове відомство; цирк "Лапіадо"; єврейське училище Талмуд-Тора; особняк Байдакова, де пізніше розміщувалася медична амбулаторія; будинок Зиспіна, в якому мешкав інженер Попов; володіння сім'ї інспектора чоловічої гімназії Сірно-Соловійовича. На жаль, до наших днів жодна з цих будівель не збереглася.
Вулиця Ля-Сейнська
Саме так. Спочатку вулиця називалася Слов'янською, оскільки вона поєднувала два православні храми – Петропавлівський та Вознесенський. У 1921 році вулицю перейменували на Інтернаціональну. Наприкінці 1982 року вулиця стала називатися Ля-Сейнська, на честь французького міста-побратима Ля-Сейна.
Слов'янська вулиця це одна із самобутніх вулиць Бердянська. На ній було дуже багато важливих для міста будівель: Дворянські збори та Купецький клуб; повітове казначейство; військове відомство; цирк "Лапіадо"; єврейське училище Талмуд-Тора; особняк Байдакова, де пізніше розміщувалася медична амбулаторія; будинок Зиспіна, в якому мешкав інженер Попов; володіння сім'ї інспектора чоловічої гімназії Сірно-Соловійовича. На жаль, до наших днів жодна з цих будівель не збереглася.
Вулиця Консульська
Ні, не так. Спочатку вулиця називалася Слов'янською, оскільки вона поєднувала два православні храми – Петропавлівський та Вознесенський. У 1921 році вулицю перейменували на Інтернаціональну. Наприкінці 1982 року вулиця стала називатися Ля-Сейнська, на честь французького міста-побратима Ля-Сейна.
Слов'янська вулиця це одна із самобутніх вулиць Бердянська. На ній було дуже багато важливих для міста будівель: Дворянські збори та Купецький клуб; повітове казначейство; військове відомство; цирк "Лапіадо"; єврейське училище Талмуд-Тора; особняк Байдакова, де пізніше розміщувалася медична амбулаторія; будинок Зиспіна, в якому мешкав інженер Попов; володіння сім'ї інспектора чоловічої гімназії Сірно-Соловійовича. На жаль, до наших днів жодна з цих будівель не збереглася.

Як сьогодні називається вулиця, яка на зорі Бердянська іменувалася Поштовою на честь розташованої на ній будівлі пошти?

Біржовий проспект
Ні, це вулиця Центральна. У першому плані міста ця вулиця називалася Поштовою, через будівлю пошти, що знаходиться на ній. А після того, як пошту в 1859 перенесли на Італійську вулицю, Поштова вулиця стала іменуватися вулицею Жуковського, що відвідував Бердянськ. У 1921 році вулиця була перейменована на Карла Маркса. «Из тех соображений, что Жуковский популярен более всего в буржуазных и мещанских кругах в коих соображениях писатель истины противовес ему Карл Маркс проповедник был человечества». Під час декомунізації вулицю перейменовано на Центральну.
Вулиця Центральна
Ні, це вулиця Центральна. У першому плані міста ця вулиця називалася Поштовою, через будівлю пошти, що знаходиться на ній. А після того, як пошту в 1859 перенесли на Італійську вулицю, Поштова вулиця стала іменуватися вулицею Жуковського, що відвідував Бердянськ. У 1921 році вулиця була перейменована на Карла Маркса. «Из тех соображений, что Жуковский популярен более всего в буржуазных и мещанских кругах в коих соображениях писатель истины противовес ему Карл Маркс проповедник был человечества». Під час декомунізації вулицю перейменовано на Центральну.
Вулиця Центральна
Саме так, це вулиця Центральна. У першому плані міста ця вулиця називалася Поштовою, через будівлю пошти, що знаходиться на ній. А після того, як пошту в 1859 перенесли на Італійську вулицю, Поштова вулиця стала іменуватися вулицею Жуковського, що відвідував Бердянськ. У 1921 році вулиця була перейменована на Карла Маркса. «Из тех соображений, что Жуковский популярен более всего в буржуазных и мещанских кругах в коих соображениях писатель истины противовес ему Карл Маркс проповедник был человечества». Під час декомунізації вулицю перейменовано на Центральну.