Окупаційна влада стверджує, що ситуація на фармацевтичному ринку на тимчасово підконтрольній росіянам території області значно покращилася, хоча мешканці кажуть про зворотне.
Звичайно зараз не можна сказати, що полиці в аптеках порожні, як це було на початку окупації, але ж мало які з медикаментів, що є у наявності, одночасно якісні та доступні.
Ціни на ліки в Бердянську вищі за російські
– Треба було придбати мазь від дерматиту онуку, - розповідає бабуся, - прийшлося заплатити 880 рублів за 15 г. Термометр коштує 350 рублів.
В той час, як рашисти хваляться в своїх тг-каналах тим, що аптеки Бердянська приймають участь у проекті «Соціальна ціна» та демонструють валідол за 30, чи еналаприл за 25 рублів, жителі міста не поспішають купувати цими дешеві ліки, адже вже багато хто їх «продегустував» та зробив невтішні висновки.
За соціальною ціною в аптеках продають дуже обмежаний набір найпростіших медикаментів
– Не знаю, з чого вони їх виробляють, але толку від них ніякого, - розповідає пенсіонерка, жителька Бердянська. - Валідол російський мені не допомагає. А еналаприл мені взагалі не підходить, треба купувати лозартан, чи коперіндоприл, а це вже майже 200 рублів за 10 пігулок. Або каптопрес – 250 рублів за блістер. Ось і виходить, що всі ті їхні «соціальні ціни» нікого не рятують.
Також залишається значно великою різниця між цінами на ліки в окупованому Бердянську та аптеках на підконтрольній Україні території, звідки сьогодні вже немає можливості щось передати в окупацію. Та, навіть в аптеках російських міст та онлайн-аптеках ціні багато на які препарати залишаються в рази меншими, ніж у Бердянську.
– В Україні при болях у хребті ми лікували нашого діда мукосатом, - згадує мешканка Бердянська, - це такий препарат для уколів, доктор прописав. У Бердянську 10 капсул коштують 4 200 рублів. Син подивився ціну на українському та російському сайтах, в Україні – 653 грн, в Росії – менше двох тисяч рублів. Тобто в Бердянську все вдвічі дорожче!
Як розповідають бердянці, які мають хронічні захворювання, деякі препарати дійсно зараз можна придбати в аптеках, наприклад омепразол (аналог омезу) чи фамотидин (аналог ранітідіну) для тих, у кого хворий шлунок. Але ж більш «серйозні» ліки, наприклад гептрал, чи еслівер для печінки вже коштують відчутно вище. Гептрал - 20 капсул коштують більше 2 тисяч рублів, еслівер – більше півтори тисячі рублів.
Стабільно недешевими залишаються ліки від простуди та грипу, від бронхіту та болі у горлі. Звичайний амізон, 20 пігулок коштують 540 рублів, у той час, як на російських аптечних сайтах його можна замовити по ціні від 105 рублів, а в Україні – 146 грн.
Коментар в одному з пропросійських пабліків Бердянська
Нерідко буває і таке, коли бердянці взагалі не можуть знайти в аптеках ані потрібні ліки, ані їх аналоги, як, наприклад, препарат серрата, який признають при багатьох хворобах, його взагалі немає в аптечній мережі, адже росія його не випускає, немає і ніякого аналогу.
– Мені лікарі в Україні призначали серрату, коли в мене були проблеми із внутрішніми органами, а потім ще, коли боліли суглоби. Зараз я нічим не можу її замінити, - розповіла жителька окупованого Бердянська.
Схожа ситуація зі звичайнісіньким гідазепамом, який в окупації, як і взагалі заспокійливі ліки, має попит. Самого препарату гідазепам в російській аптечній мережі немає, але є препарат, який в аптеках пропонують, як його аналог – грандаксин. Але в цих двох препаратах зовсім різні головні діючі речовини, тож вони не можуть вважатись аналогами.
– Мені грандаксін зовсім не допомагає, - розповів мешканець Бердянська, - тому я шукаю гідазепам де можливо – в соцмережах даю об’яви, іноді люди продають, або навіть просто віддають безкоштовно те, що в них залишилось ще з України, або з того часу, коли ще можна було передавати ліки с Запоріжжя. Але іноді ці ліки вже можуть бути прострочені, адже уже пройшло багато часу.
Бердянці обмінюються ліками, шоб допомогти один одному
До речі, бердянці дуже активно обмінюються ліками, продають і просто віддають препарати нужденним, для цього в соцмережах є багато спеціальних груп.
Саме існування та вміст цих груп як найяскравіше демонструє проблему з медичними препаратами у місті. Люди продають, купують, дарують ліки, пропонують доставку з Росіїї, виказують обурення ситуацією та навіть дають поради, як обійтись без ліків.
Ось, що можна там прочитати:
- «Услуга поиска и отправки дефицитных лекарств и витаминов, медтехники из Москвы в Бердянск, Мелитополь и Мариуполь на почту Таврии. Обращаться по телефону…»
- «Люди, что делать, когда болит голова, а таблеток нет?»
- «При головной боли, если нет лекарств, делаем мягкий массаж шеи, и пьем воду комнатной температуры, не газированную, часто но по нескольку глотков. Через 30-45 минут должно попустить».
- «И это называется бесплатная медицина?! кричали медицина бесплатно. А на самом деле все платно так еще и лекарства не купишь…»
Ціни на деякі медичні препарати у окупованому Бердянську, у рф та на підконтрольній Україні території:
- Амізон 20 пігулок - 540 руб, в росії 105 руб, в Україні 146 грн
- Омепразол 30 пігулок - 157 руб, в росії 51 руб, в Україні 120 грн
- Стрепсилс 24 пігулки - 500 руб, в росії 208 руб, в Україні 110 грн
- Бронхомунал 30 пігулок, 3,5 мг - 2 155 руб, в росії 1 293 руб, в Україні 900 грн
- Мукосат 10 ампул по 2 мл - 4 200 руб, в росії 1 941 руб, в Україні 653 грн
- Каптопрес 20 пігулок - 500 руб, в росії 355 руб, в Україні 92 грн
- Гептрал 20 пігулок - 2 400 руб, в росії 1 800 руб, в Україні 1018 грн
- Еслівер 50 капсул, - 1500 руб, в росії 630 руб, в Україні 460 грн
- Маалокс 20 пігулок - 400 руб, в росії 290 руб, в Україні 88 грн.
