Напередодні Нового року з полону повернувся захисник Маріуполя з Бердянська Максим Скутельник, якого понад три роки не бачив 4-річний син
Історію родини з Бердянська розповіла УП.Життя.
Матрос 501-го окремого батальйону, що діяв у складі 36-ї бригади морської піхоти, потрапив у полон 4 квітня 2022 року з заводу Ілліча у Маріуполі.
На військового чекала його дружина Ілона та син Даніл, який востаннє бачив батька у грудні 2021 року. Разом з мамою хлопчик відвідував щотижневі акції з плакатами "Коли мене обійме тато?" і "Поверніть тата з полону".
Ілона з сином на одній з акцій у підтримку військовополонених
30 грудня Ілона побачила свого чоловіка, Максима Скутельника, вперше за майже три роки. Жінка каже, що хотіла заплакати, але не зронила жодної сльози – наче уже все виплакала.
Ілона каже, що мала передчуття повернення коханого, бо він снився її друзям напередодні обміну. Але повірити у своє щастя не могла до останнього.
– Я не знала, що Максим буде в цьому обміні, але мені почали на це натякати дівчата, які дотичні до обмінного процесу. Я була на минулому обміні від громадської організації 501 батальйону, щоб зустрічати хлопців з нашого підрозділу. Голова нашої громадської організації написала мені, що є можливість поїхати і на цей.
Я вирішила зустріти хлопців. Набагато легше пережити обмін, коли ти перебуваєш серед людей, яким цього разу пощастило, – каже Ілона.
Передчуття обміну, схоже, було і в 4-річного сина військового.
– Син ще за місяць до обміну підійшов до мене, обійняв і сказав: "Мамо, дякую, що ти врятувала тата". Я так заплакала, думаю, я ж нікого не врятувала…
А ми з сином постійні учасники акцій "FreeAzov", беремо активну участь в акціях на підтримку морської піхоти. Я йому казала: "Треба йти на акцію, щоб наш тато був вдома, щоб його повернули". Я думала, він собі щось наплутав. Але, видно, у дитини було якесь передчуття, – ділиться Ілона.
Зараз Максим проходить лікування. Після повернення з полону він почав писати дружині новини про полонених побратимів, а Ілона передала їхнім сім’ям, що вони живі.
– Чоловік в незадовільному стані, звичайно, є проблеми зі здоров'ям, але він добре розмовляє, ми вже говоримо на різні теми…
Я розумію, які це почуття, коли обмін пройшов, а твого [коханого] там немає. Хотілося підтримати родини й передати звісточки від хлопців з полону", – каже жінка.
Родина У Бердянську до повномасштабного вторгнення
Ілона з Максимом познайомилися у Бердянську на День міста у 2016 році. Ілона тоді працювала перукарем, а Максим саме підписав контракт із 36-ю окремою бригадою морської піхоти імені контрадмірала М. Білинського.
Сім’я жила у Бердянську, але Ілона часто приїжджала до коханого у Маріуполь. 26 грудня 2020 року у закоханих народився син.
У грудні 2021 року Максим вирушив на ротацію, яка виявилася останньою. На перший день народження сина, 26 грудня 2021 року, чоловіка відпустили додому. Це був останній раз, коли хлопчик бачив тата.
19 лютого 2022 року морпіх ненадовго заїхав додому, але побачився тільки з коханою, бо син спав. А за кілька днів почалася повномасштабна війна.
– У Максима було щось таке в очах…Я відчула, що проводжаю його не так, як завжди, – згадує Ілона.
Коли Максим потрапив у полон, Ілона виїхала з окупації. Спочатку жила з сином у Запоріжжі, та коли в місті почастішали ракетні удари, переїхала до Києва.
За 5 місяців після виходу Максима в полон Ілона отримала від нього лист, а за рік статус військовополоненого підтвердив Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Весь час, поки Максим був у неволі, Ілона писала йому листи.
Новорічне бажання Ілони здійснилося – її коханий на волі. Але понад 1300 морпіхів, які брали участь в обороні Маріуполі, досі перебувають в полоні. Ілона просить відвідувати щонедільні акції, щоб нагадувати про них.
