Як зберегти громаду Бердянська під час війни: 10 практичних порад владі від бердянців

Протягом двох місяців журналісти “Бердянськ сьогодні” та Приморка.city разом з бердянцями шукали шляхи об’єднання громади, та збереження ідентичності її мешканців. Наша мета: окреслити кроки, які можуть зробити бердянці для збереження громади та її зміцнення як спільноти людей, об’єднаних єдиною метою.

Чому ми вважаємо, що це необхідно робити зараз?

Майже три роки бердянці розпорошені через війну. З одного боку, бердянці в окупації, де ворожа пропаганда щодня намагається стерти пам’ять про все надбання української громади міста.

З іншого – містяни-переселенці, які вимушені будувати життя у вигнанні і поступово втрачають відчуття приналежності до громади. Йдеться не просто про ідентифікацію себе як людини, яка народилася в місті біля моря, а саме про відчуття дотичності до спільноти Бердянська. Саме це відчуття допомагає бердянцям триматися разом, підтримувати один одного та земляків на фронті. На ньому ж тримаються родини, які продовжують навчання дітей саме у бердянських закладах освіти. І воно покличе бердянців додому після Перемоги.

В оприлюдненому Президентом "Плані стійкості" є окремий розділ про роль громад і їх залучення до політики держави. Роль громади та залучення мешканців до процесу змін важливі й в контексті європейського майбутнього України, яке неможливе без самоорганізації, відповідальності, прозорості.

Для кого і для чого це?

Передусім звичайно для кожного мешканця, який поміркувавши над темами ідентичності, єдності, активності, спільної дії, запитав себе: чи можу я щось зробити для громади і чого я від громади вимагаю?

Практичне втілення – План єднання Бердянської громади, який ми створили на основі узагальнення думок, ідей та рекомендації наших експертів-бердянців та читачів.

Цей план – це прямі рекомендації місцевій владі, яку уособлює Бердянська міська військова адміністрація, а також ідеї для майбутніх проєктів, які впроваджують громадські організації, медіа, волонтери та донори.

Як ми це робили?

Наші опитування не претендують на звання соціологічного дослідження. Редакція немає для цього необхідної методології та інструментів. Гнучкість підходів та простота каналу комунікації (опитування у найчисельнішому міському Телеграм-каналі “Бердянськ сьогодні”) дала можливість за такий короткий термін залучити значну кількість думок та знайти відповіді на питання, які турбують не вчених-дослідників, а саме мешканців. В наших опитуваннях брали участь від 400 до 1300 читачів. Що є досить суттєвим показником охоплення. Така залученість не поступається справжнім соціологічним опитуванням.
Тож ми вдячні бердянцям, читачам каналу “Бердянськ сьогодні”, за активну участь у опитуваннях, висловлювання своєї думки, яка дуже корисна для всієї громади та нашим експертам, які щиро поділилися своїми ідеями.

Отже, що ми дізналися за час проєкту:

Бердянці поступово втрачають зв’язок із громадою

787 бердянців відповіли на питання, чи відчувають вони себе частиною громади. З них лише 6% беззаперечно вважають себе членами громади та беруть участь в її житті. 40% взагалі вважають, що громади не існує і це – привід для занепокоєння.

І хоча найбільша кількість опитуваних відповіла, що вважають себе бердянцями, зауважили, що вони не дотичні до справ громади.

В рамках проєкту "Точки єднання" ми спитали бердянців, чи відчувають вони себе частиною громадиФото: Бердянськ сьогодні

Легше зберігати такі зв’язки бердянцям, чия професійна діяльність досі пов’язана з Бердянськом, які працюють в установах, релокованих з нашого міста.

Про це каже директор Бердянського ЦДЮТ Олег Балабан, журналіст Сергій Старушко, директор школи №7 Юрій Білай, громадська діячка Оксана Антолік. Ректор БДПУ Ігор Богданов одночасно відмітив, що чим більше в ході реорганізацій установ, які мають хоча б юридичну прив’язку до Бердянська буде втрачено, тим менше буде бердянців, які беззаперечно асоціюють себе з містом.

Якими б активними не були мешканці громади, її громадянський сектор, флагманську роль у об’єднанні бердянців в ці важкі часи має виконувати місцева влада. І більша частина опитаних бердянців зазначили, що вони б відчували себе більш залученими до життя громади, якби керівництво громади проводило більш прозору політику. Про відверто слабку роботу минулої начальниці БМВА в питаннях комунікації з населенням та публічності відзивалися наші читачі та не раз згадували абсолютно всі місцеві ЗМІ Бердянська.

Учасники опитування відзначили: для того, щоб бердянці відчували себе частиною громади місцева влада повинна працювати більш прозороФото: Бердянськ сьогодні

Сподіваємось, що наступний очільник або очільниця БМВА, якого зрештою призначить Президент, зробить висновки з цих помилок.

Наступне опитування лише підтверджує: бердянці хочуть бути обізнаними про наміри керівництва громади, вимагають від нього звітів та потребують онлайн платформи, де б могли комунікувати з місцевою владою.

Результат опитування: в який спосіб БМВА має комунікувати з бердянцямиФото: Бердянськ сьогодні

Осередки Бердянська в Україні

Бердянцям, яких ворог вигнав з рідного міста, потрібен куточок дому.
Окрім Запоріжжя, де дійсно перебуває багато переселенців з нашого міста, активної роботи з бердянцями майже не ведеться.

Наприклад, у сусіднього Мелітополя є чотири представництва, а в невеликої Волновахи – навіть п’ять інформаційно-ресурсних центрів на території України. У Бердянська – лише один в Запоріжжі. Ще два в Трускавці та Києві, були облаштовані районною адміністрацією і роблять акцент на підтримці ВПО району.

Під час святкування Дня міста-2024 бердянці показали нечувану жагу до об’єднуючих заходів. Цей досвід згадували всі наші співрозмовники, навіть ті, хто перебувають в окупації. “Бердянський дім”, місто зустрічі зі своїми, де не лише б роздавали гуманітарну допомогу, але й давали розраду, залучали до допомоги фронту – може стати таким куточком дому для бердянців.

Більшість бердянців, які відповіли на це опитування, не мають доступу до корисних заходів для ВПОФото: Бердянськ сьогодні

Громада для військових

Головні люди нашої громади зараз – це захисники які б’ються за неї та віддають свої життя. Громада також в боргу перед їхніми родинами. Про необхідність гуртуватися навколо допомоги їм говорили Олег Балабан, Сергій Старушко та Юрій Білай.

Зберегти дух Бердянська та відкрити для себе його історію

Зараз бердянці як ніколи цікавляться своєю історією і одночасно йде час переосмислення багаторічних історичних наративів саме час популяризувати локальну історію. Вже розпочато низку вдалих проєктів, які можна було б масштабувати за допомогою громади.

На важливості цієї роботи акцентували увагу ректор БДПУ Ігор Богданов, Оксана Антолік, педагоги Юрій Красніков, Анжеліка Бабіч та Олег Балабан.

Окремий і особливо важливий напрямок: знайомство дітей та молоді з історією міста та рідного краю. Як повідомив директор Бердянського ЗЗСО №7 Юрій Білай, вже кілька років в шкільній програмі немає курса “Краєзнавство”, отже немає затвердженої програми і навчальні години для вивчення місцевої історії не передбачені. Якщо в мирний час, навіть поза уроками, діти могли отримати знання про рідне місто та його історію шляхом, наприклад, відвідування музеїв, то зараз вони цієї можливості позбавлені. Навіть з міський простір з його пам'ятками та місцевими топонімами викликали цікавість до локальної історії. Розробка шкільного курсу краєзнавства, створення віртуального музею Бердянська та якісна популяризація роботи місцевих істориків, краєзнавців, журналістів – це лише декілька ідей, які бердянська громада може взяти на озброєння.

Віра в Перемогу та Деокупацію

Це те що наповнює сенсом та тримає бердянців, де б вони не були. Будувати плани на повернення – це зовсім не означає обманювати себе.

Як відзначив Ігор Богданов, важливо не втратити час, поки міжнародні донори підтримують Україну в гуманітарному напрямку, та працювати над їх залученням до допомоги Бердянську.

Більшість опитаних відзначають, що їхнє ставлення один до одного майже не змінилося черезФото: Бердянськ сьогодні

Після Перемоги громаді буде складно знайти точки єднання та примирення. Постане питання відповідальності та справедливості а одночасно з цим: співіснування людей з різним досвідом. Не дивлячись на кліше, що бердянці в окупації та у вигнанні вважають одні одних зрадникам, ваші відповіді демонструють розуміння та емпатію бердянців.

“Буде складно”, майже всі наші експерти так висловилися про шлях, який доведеться пройти нині роз’єднаній громаді в майбутньому щоб порозумітися та спокійно співіснувати.

Опитування про те, як громаді слід контролювати притягнення колаборантів до відповідальностіФото: Бердянськ сьогодні

Наші експерти згадували зокрема досвід часу після Другої світової війни і казали про недопущення стигматизації тих мешканців, які жили в окупації та громадянського протистояння. Водночас суспільство вимагатиме справедливого покарання колаборантів, та відповідальності тих, хто працював в інтересах загарбників. Для громади буде важливо, щоб цей процес проходив прозоро.

Результати опитування, чи піде на користь громаді досвід, набутий під час війни?Фото: Бердянськ сьогодні

Від взаємодії влади з громадою в великій мірі буде залежати і те, як будуть залучені мешканці до повоєнної розбудови міста та суспільства, відновлення. Побачене в різних містах та країнах, військовий досвід наших земляків неодмінно вплине на формування нової громади.

10 кроків для об’єднання Бердянської громади

1. Прозорість. Створення системи комунікації влади з громадою: бердянці мають знати які рішення приймає БМВА, а чиновники звітувати про свою діяльність. Офіційний сайт Бердянської міської територіальної громади має стати “Цифровим містом” з повною, доступною за законом інформацією, проектами рішень, звітами. Для залучення мешканців до обговорення справ громади можна використовувати вже існуючі платформи електронної демократії.

2. Взаємодія. Комунікація та партнерство всіх, хто працює на користь громади: влади, громадських організацій, волонтерів. Це підвищить якість взаємодії, допомоги один одному, а також дасть змогу уникнути дублювання діяльності в проєктах.
   За допомогою міських ЗМІ налагодження системи обміну інформацією про активності, проблеми, потребу в допомозі між мешканцями громади. Комунікувати можна в тому числі через спільні чати активістів з осередків у містах або країнах тимчасового проживання бердянців.

3. Єдність. Розширення мережі інформаційно-ресурсних центрів Бердянської громади та їхнього функціоналу. Крім Запоріжжя, представництва Бердянська можуть з’явитися в Києві та Львові. Такі місця підтримки окрім оказання послуг бердянським ВПО необхідні для проведення зустрічей, культурних заходів, благодійних проєктів та активностей на користь громади, до яких можна залучати бердянців.

4. Зв'язок. Регулярне, принаймні раз на квартал, проведення прямих інтернет-етерів, онлайн-марафонів, круглих столів з актуальних для громади питань. Розповсюдження інформації про життя мешканців у тимчасово-окупованому Бердянську та злочини російських загарбників в українських та закордонних ЗМІ. Відродження комунікації із містами-побратимами Бердянська.

5. Вдячність. Участь громади в підтримці родин бердянських військових, військовополонених та загиблих. Організація для них заходів з соціалізації, психологічного розвантаження, допомога у вирішенні побутових питань.

6. Захист. Офіційна підтримка зборів на користь підрозділів Сил оборони в яких несуть службу бердянці.

7. Просвіта. Популяризація локальної історії Бердянська та краю, в контексті всеукраїнських та світових процесів, розвінчання міфів, навіяних проросійською історіографією. Розробка та впровадження шкільного курсу історії Бердянська в програму релокованих бердянських закладів освіти.

8. Пам’ять. Розробка концепції вшанування пам’яті полеглих захисників-мешканців Бердянщини. Створення меморіального розділу на офіційному сайті громади та місця спомину у Запоріжжі.

9. Майбутнє. Донесення до широкої громадстскості та переосмислення вже розробленого БМВА Плана відновлення Бердянська після деокупації, його актуалізація з обов’язковим залученням до публічної роботи над вчених, громадськості та інших спеціалістів.

10. Справедливість та примирення. Під час обговорення плану деокупації та відновлення тримати в фокусі не лише матеріальний, економічний аспект, а й тему майбутнього співіснування, порозуміння всіх членів громади. Вивчення досвіду деокупованих територій а також країн, чиє суспільство пройшло шлях подолання повоєнної та постконфліктної травми.

Редакція дуже сподівається, що весь цей аналітичний матеріал стане у нагоді і Бердянській громаді, і можливо іншим окупованим громадам.
На жаль, ситуація Бердянська не унікальна, і сьогодні з моральної мапи України зникають десятки громад. Колись влада нам казала, що ми воюємо за людей, а не за території. І якщо не згадати це зараз і не почати це виконувати, то можливо буде вже пізно…

Прочитайте повні інтерв'ю з нашими експертами для проєкту "Точки єднання "тут.

Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.